Гран-прі Абу-Дабі

Траса розроблена відомим німецьким архітектором Германом Тільке. Задумана як східний аналог автодрому в Монако, траса містить 21 поворот (12 лівих і 9 правих), включаючи ділянки, що проходять повз причал для яхт, а також пролягають серед піщаних дюн. Яс-Марина — це одна з небагатьох трас (включаючи Автодром Жозе Карлуса Пачі, Істанбул Парк і Марина-Бей), рух по якій здійснюється проти годинникової стрілки, що являє собою додаткову складність для гонщиків.

Траса містить три швидкісні ділянки і кілька складних поворотів. На автодромі передбачено чотири трибуни: головна, північна, східна і південна, це єдиний автодром на якому всі трибуни є критими[1]. Одна з гравійних пасток розташовується безпосередньо поблизу східної трибуни (навпроти восьмого повороту), також частина траси проходить крізь один з готелів на узбережжі. Цікавою особливістю є частина виїзду з піт-лейну, яка проходить під дорожнім полотном траси в спеціальному тунелі. Позаду піт-лейна розташовані штаб-квартири команд, телецентр, траса для дрегстерів, вежа для VIP-персон, будівля Ferrari.

Площа, яку займає траса становить 161,9 га, розрахункова місткість автодрому — 50 тисяч чоловік. Довжина траси становить 5,554 км, при русі по ідеальній траєкторії — 5,491 км. Ширина траси на різних ділянках змінюється від 12 до 16 м, ширина прямої старт-фініш — 15 м. Найдовша пряма має довжину 1173 м. Теоретична максимальна швидкість складе близько 317 км/год (перед восьмим поворотом) при загальному часу проходження кола близько 100 с.

Дебютний Гран-прі відбувся на цій трасі у 2009 році. Переможцем тоді став Себастьян Феттель, який захищав того року кольори стайні Red Bull.