Алонсо: Я вболіватиму за Кубіцу

Торік Алонсо оголосив, що сезон 2019 року проведе поза Формулою 1: спробує із другої спроби виграти 24 години Дайтони, завершить суперсезон WEC та намагатиметься перемогти у 500 милях Індіанаполіса.

Новий рік розпочався вдало, й іспанець завоював перемогу у Дайтоні. В інтерв’ю журналісту італійського видання Corriere Della Sera Фернандо згадав своє минуле, прокоментував сьогодення і розповів, яким, на його думку, буде його майбутнє.

«Було чудово, - розпочав він розмову з успіху у 24 годинах Дайтони. – Це гонка, яку потрібно вигравати одразу, інакше ти ризикуєш ніколи в ній не перемогти. Я не був оптимістом. Але наші Cadillac були сильними, особливо на мокрій трасі.

Напруження, задоволення, відданість – вони завжди однакові. Коли торік до фінішу 24 годин Ле-Мана залишалося зовсім небагато, я сказав собі: «Я готовий віддати все, щоб тільки бути попереду». Цієї зими я ганявся на картодромі, було весело, але я відчував у собі той самий імпульс. Так само це відбувалося у будь-якому Гран Прі. Я боєць із народження. Це моя природа, мій характер, моє життя.

Я досягнув успіху у 2018-му в Ле-Мані, я спробую зробити це ще раз цього року. Це рулетка: удача, перешкоди, інциденти. Багато хто перемагав, хоча вважав, що програє, і навпаки. Для перемоги потрібні час і терпіння».

Вперше за 18 років Алонсо не буде у пелотоні Ф1, сезон якої стартує 17 березня у Мельбурні. Іспанець розповів, яким він зараз бачить своє минуле у найвищій категорії автоспорту.

«Я не озираюся назад. Я відчуваю, що мені дуже пощастило, бо ж я знаю талановитих пілотів, які ніколи не виступали у Формулі 1, які не отримали заслуженого шансу через проблеми із грошима. Могло бути краще? Хтозна. Невезіння? Іноді так. Я виступав за не конкурентоздатні команди і припустився кількох помилок. Наприклад, піти з McLaren у 2007-му або думати, Honda зможе поліпшити ситуацію.

Я виступав за Ferrari, а Ferrari є вершиною у будь-якому розумінні. Я пішов звідти, однак із того часу у нас схожі здобутки, ми не змогли перемогти як разом, так і окремо», - сказав віце-чемпіон Ф1 2010, 2012 та 2013 років.

У 2019 році у Формулі 1 будуть нові герої, і Алонсо поділився думками щодо того, на кого варто звернути особливу увагу: «Я вболіватиму за Кубіцу. Його історія є неймовірною, ще не так давно здавалося, що Роберт втратив усі можливості. Йому нічого втрачати, і я не втрачу свою можливість.

До того ж у Ferrari прийшов Шарль Леклер. Він молодий, розумний і талановитий. Мені цікаво, чи завершиться період домінування Mercedes – я відчуваю, що цей момент вже близько.

Леклер тепер виступатиме за команду, за яку ганявся і я. Думаю, він має вдосконалити свій характер і талант. Він навчиться заробляти очки, допомагати команді, думати про те, що питання титулу вирішується між липнем та вереснем. Раджу йому не поспішати та тримати хвилювання й емоції під контролем».

Також іспанець прокоментував просування Міка Шумахера: «Потрібно зважати на вагу цього прізвища та його історію. Він вчиться ходити перед тим, як ганятись. Я знаю, це складно».

Щодо призначення Маттіа Бінотто на посаду голови Ferrari Алонсо сказав: «Думаю, це добре, Маттіа продемонстрував здібності лідера і відповідає за технічне управління. Він зробить усе можливе, аби Ferrari стала сильнішою».

Багато хто останнім часом вважає, що Алонсо на місці Себастьяна Феттеля виграв би чемпіонат 2018 року, однак на думку самого іспанця все набагато складніше.

«Це дуже суперечлива думка, - сказав він. – Тому, хто попереду бореться за перемогу, завжди може все втратити. Всі роблять помилки. Можливо, він втрачав важливі очки, але ж і Льюіс Хемілтон їх втрачав. Феттель виступив набагато краще, ніж Кімі Райкконен, він боровся до кінця, він є чемпіоном. Коли він виграв чотири чемпіонські титули, всі говорили про нього як про унікальне явище, а тепер те саме відбувається з Хемілтоном. Правда в тому, що завжди нелегко, коли ти під таким тиском і коли до тебе стільки уваги».

На додачу 37-річний Алонсо розповів, чи він планує повернутись до Ф1: «Я завжди казав «до побачення». Наразі я маю новий виклик та адекватні інструменти, щоб перемагати, у той час як у Ф1 не було для цього умов. У мене немає планів на 2020-й. Авжеж, витрати третій титул було б найбільшим задоволенням.

Міхаель Шумахер ганявся до 43 років. Якщо відчуваєш у собі сили, тобі непотрібно дивитись на дату народження. Потрібно діяти, поки не зрозумієш, що хтось сильніший за тебе. Це може статися як у 25 років, так і в 48. Вік тут ні до чого».