Від кого чекати камбек, в чому секрет Макларен та як Феррарі облажались

У п’ятницю, 25 липня, стартував 13-й етап Формули-1 – Гран-прі Бельгії, який проходить на одній із найвідоміших і легендарних трас Спа-Франкоршам. Цього разу вікенд має спринтерський формат, тож уже в перший день відбулися заїзди, результати яких безпосередньо вплинуть на розподіл очок і загальний баланс сил на етапі. У п’ятницю відбулася єдина вікендова практика, після якої пройшла кваліфікація до спринту.

Перші заїзди одразу подарували кілька сюрпризів і сенсаційних результатів як зі знаком «плюс», так і зі знаком «мінус». У суботу в спринті та основній кваліфікації визначаться головні фаворити заключної та найважливішої частини вікенду – недільної гонки.

Перед тим варто розібратися, звідки взялася така колосальна перевага Оскара Піастрі над суперниками, чи мав хтось реальний шанс нав’язати йому боротьбу, хто став головним невдахою першого дня, а хто зумів виступити краще за очікування. Також важливо зрозуміти, хто ще може відігратися протягом вікенду, а кому вже час хапатися за, можливо, останній шанс заробити очки цього гоночного вікенду.

Суперпоул Оскара Піастрі. Чи був ще у когось шанс?

Без перебільшень, це була найбільш упевнена кваліфікація австралійця в сезоні, а можливо й у кар'єрі. На найдовшому автодромі календаря, що має понад 7 кілометрів, великі розриви не є чимось дивним, однак саме Піастрі зумів створити настільки відчутну перевагу, тоді як решта лідерів були значно щільніше. Тож у чому секрет цього успіху?

Перш за все – сам Макларен. Навіть без спеки, яка зазвичай допомагає команді, у кваліфікації MCL39 не мав собі рівних. Інженери чудово розуміли, що головний недолік боліда – лобовий опір. Попри потужність мотора Мерседес і високу ефективність аеродинаміки в поворотах, на прямих Макларен усе ж поступається конкурентам. Натомість проходження віражів – традиційно сильна сторона «папайї». Враховуючи, що другий сектор Спа з великою кількістю поворотів є найдовшим на трасі, ставка на притискну силу була очевидною і повністю себе виправдала.

Ще від початку тренувань у команді з Вокінгу обрали таку специфікацію для обох пілотів, але до кваліфікації зробили налаштування менш екстремальними. Як показали перші кола практики та кваліфікації, такий підхід дозволяв повністю відігравати час саме там, де це було найважливіше. Ред Булл, який, забігаючи наперед, обрав протилежну ідею зі ставкою на швидкість на прямих, був швидшим на першому та іноді на третьому секторах, але без шансів у середині кола – другий відрізок стабільно залишався за пілотами британської команди.

А тепер – про самого Оскара. Початок кола він проїхав без зайвої агресії, за винятком атаки в О руж. Австралієць поступово вкочував комплект у робочий стан і вивів його на пік приблизно з восьмого повороту. Саме там і почалося його домінування – і над напарником Ландо Норрісом, і над Ферстаппеном, і над Леклером. Усі троє почали рівномірно відставати саме з цієї ділянки кола.

Найбільше часу Піастрі виграв між 11-м і 15-м поворотами, там він «привіз» суперникам щонайменше 0,2–0,3 секунди. Решта переваги – результат загалом чистішого і точнішого проходження поворотів.

Цікаво, що в першому і останніх, поворотах траєкторія та стиль проходження Оскара, трохи, відрізняються від вище згаданих суперників. На одному колі це не дало ані позитивного, ані негативного ефекту, але цікаво буде побачити, як це вплине на гонці – і чи вплине взагалі.

Цікаво, що до середини кола Ландо Норріс також активно боровся за поул, але потім поступово випав із темпу – не лише через вдалу спробу напарника, а й власні помилки. Після першого і на початку другого сектору їхня різниця була менше 0,05 секунди, але вже в районі восьмого повороту Ландо почав втрачати час.

Грубих помилок не було, але й виділитися він не зміг – проходження 10–15 поворотів, на які й робились ставки, вийшло не найкращим, і реальних шансів відігратися більше не було.

Вплинуло й те, що він першим із лідерів пішов на швидку спробу, яка, як стало зрозуміло, виявилася далеко не ідеальною. Траса помітно еволюціонувала, хоч і не настільки сильно, щоб це мало кардинальний вплив. За всю кваліфікацію у нього, мабуть, була лише одна впевнена спроба – у фіналі другого сегмента, коли він загрожував вилетіти. Після цього, в найбільш відповідальний момент, Ландо проїхав непогане коло, можливо навіть хороше, але цього було замало.

Попри це, гонки не виграються і не програються у кваліфікації – усе вирішить заїзд. Ландо навряд чи буде надто агресивно атакувати заради 8 очок, ризикуючи втратою шансів на максимум у неділю. Перший ряд із Ферстаппеном і Піастрі – це вже відоме протистояння, і шанс скористатися хаосом попереду у нього буде. Але власного темпу поки бракує, над цим йому і інженерам треба попрацювати перед головною кваліфікацією.

Ред Булл

Бики натомість зосередилися на прямих, намагаючись відіграти час саме там. Фактично вони більше втрачали, ніж вигравали на гальмуванні, адже останній сектор був приблизно однаковим за швидкістю у Макларена і Ред Булл. Водночас час, відіграний помаранчевими в поворотах, значно переважав отриману перевагу Ред Булл на прямих.

Проте Ферстаппен проїхав справді непогану спробу. Особливо в тих же віражах гідно тримався, але чуда створити не вдалося. Як зазначалося вище, після секції середньошвидкісних поворотів в районі 12–15-го повороту майже всю перевагу зробив австралієць з Макларена.

Втім, нідерландець зробив головне — виборов перший ряд. Як показує практика, друге місце іноді навіть вигідніше за перше, адже попереду довжелезна пряма, і пілоти до першого різкого гальмування проходять понад два кілометри, тиснучи на педаль газу на максимум. Якщо згадати агресивний стиль Ферстаппена і перевагу на прямих, отримаємо цікаву картину вже на першому колі. Головне — не загратися у спробах виграти щось раніше у цьому сезоні.

Окремо варто відзначити Юкі Цуноду. 12-й результат, звісно, не той рівень на який він розраховував переходячи в старшу команду на початку сезону, але були хороші шанси вийти до третього сегмента, а завтра можливо навіть буде спроба поборотися за очки. Важливо інше – команда знову вирішила не надавати йому оновлення у повній мірі, як у Макса Ферстаппена. Таким чином Юкі і надалі їздитиме на відносно застарілій специфікації.

Феррарі

Скудерія приїхала на автодром, де історично демонструє високі результати. Обидва її пілоти мають тут одні з найкращих виступів у кар'єрі. Особливо це стосується Гамілтона, який майже завжди фінішує в Бельгії на подіумі або щонайменше у топ-4. Довгоочікувана нова підвіска давала надію на подальший прогрес.

Хоча підсумкові 4-те місце Леклера та 18-те у Гамілтона не виглядають вражаючими, як, мабуть, очікували фанати Феррарі, глибший аналіз залишає привід для оптимізму.

Чи працюють оновлення? Остаточну відповідь на це можна буде дати лише за кілька етапів, коли проявиться їхня продуктивність. Втім, пілоти вже відзначили, що машина стала передбачуванішою і менш вимогливою – і це було однією з ключових цілей. Тепер головне – підібрати налаштування, щоб реалізувати потенціал швидкості.

Щодо конфігурації, то в Бельгії Феррарі обрала доволі стримані налаштування, що не дали відчутної переваги ніде конкретно. Проте в команди є час, аби на основі даних інших колективів і роботи на симуляторах підготувати більш радикальні рішення. Як показує практика, саме сміливіші та специфічні налаштування часто дають найбільший ефект.

Леклер і 4-те місце. Навіть з такою специфікацією існував теоретичний шанс зачепитися за топ-3. Для цього знадобився б ідеальний виступ Шарля та кілька помилок від Ландо Норріса, який його випередив. Однак чистої швидкості все ж не вистачало. Головне ж те, що база стабільна і потенціал боліда залишається високим. Це дозволяє сподіватися на приємні сюрпризи, особливо в основній кваліфікації.

Гамілтон і втрачені можливості. Британець здивував усіх, включно із собою, невдалим вильотом у першому сегменті кваліфікації. На телеметрії видно, що до помилки він випереджав графік Леклера приблизно на пів секунди, чого точно вистачило б для проходу далі.

Помилка сталася перед останнім поворотом: Гамілтон загальмував запізно, рано понизив передачу, втратив зчеплення, задні колеса заблокувалися, і болід розвернуло. Прикрий інцидент, який позбавив його хороших шансів на гідний результат і важливі очки.

Мерседес

Срібні стріли провалили кваліфікацію, і тішить лише те, що це сталося перед спринтом, а не основною гонкою. Темп на папері був достатній, можливо не для першого чи другого ряду, але точно кращим за 13-ту та 20-ту позиції. Пілоти допустили забагато помилок, що дорого коштувало команді, особливо Расселлу, який намагається підкріпити підписання контракту успішними виступами.

На папері у Мерседеса є куди рости, і потенціал виглядає пристойним – траса та умови їм підходять, треба лише знайти спосіб реалізувати можливості машини. За рік нічого кардинально не змінилося: напрям розвитку залишився еволюційним, а не революційним, тож про різку втрату швидкості у Спа мова не йде. Тепер очікується покращення вже завтра від обох пілотів, інакше це буде справжній провал.

Треба брати своє, бо шансу може більше не бути

Головними героями кваліфікації за межами топових колективів стали дует Хаас із Естебаном Оконом (5 місце у кваліфікації) та Олівером Берманом (7), а також Карлос Сайнс (6) із Вільямс.

Помилки лідерів відкрили дорогу не найочікуванішим пілотам до першої десятки, і саме гонщики Хааса та Вільямса цим скористалися найкраще, ставши найкращими серед решти.

У головній кваліфікації, швидше за все, таких сюрпризів уже не буде. Тож забирати подарунки у вигляді очок потрібно саме зараз, адже коли лідери підтягнуться, а інші команди оптимізують налаштування, далеко не факт, що ці самі пілоти залишаться кращими серед інших.

Особливо важливим цей результат є для Карлоса, який разом із командою переживає спад. Після кількох сильних виступів як самого іспанця, так і його напарника Алекса Албона, Вільямс уже кілька етапів бореться з технічними проблемами та провальними результатами. Тепер з’явився шанс реабілітуватися.

Спринт стартує у суботу, 26 липня, о 13:00 за київським часом.