Неочікувані фаворити Гран-прі Канади, проблеми Макларен та провал Феррарі

Перший день гоночного вікенду в Монреалі показав, що жодна з провідних команд не підійшла до Гран-прі Канади в оптимальній формі. Мерседес, Феррарі, Ред Булл і навіть Макларен мали свої локальні проблеми з балансом, роботою шин або довгими серіями. Тому замість чіткої ієрархії ми побачили дуже щільний розподіл сил, де десятка найкращих у другій сесії вмістилася менш ніж у шести десятих секунди. Це додає інтриги перед суботою: боротьба за поул може бути найнапруженішою з початку сезону.

Команда з Бреклі привезла другу частину оновлень, які почали впроваджувати тиждень тому в Барселоні. Якщо в Іспанії команда обмежилася бічними понтонами, то в Канаді вже тестували перероблене днище, а також модифіковану задню підвіску, що покликана покращити стабільність при гальмуванні.

Особливу увагу в команді зробили на максимізацію швидкості на прямих, обравши переважно дрегові налаштування. Це чітко відображено в телеметрії – зокрема в секторах із довгими розгонами. Мерседес традиційно має сильний початковий розгін, а в Канаді, де зчеплення асфальту невисоке, ця перевага лише посилилася. Джордж Рассел поступався суперникам із Макларена та Ред Булл у поворотах, особливо в технічних секціях і на гальмуваннях, однак на довгих прямих з лишком компенсував втрати – саме завдяки вдалій аеродинамічній ефективності та силовій установці. Такий підхід може стати ключовим у кваліфікації, де особливо важливо буде грамотно пройти останній сектор.

У Макларені продовжують розвивати аеродинамічний пакет, який команда представила на двох останніх етапах. У Канаді команда привезла нову версію переднього крила, а також переналаштувала передню підвіску, щоб покращити віддачу на кермо – особливо для Ландо Норріса, який традиційно вимогливий до поведінки машини на вході в поворот.

Ці зміни дозволили британцю залишитись в топ‑3 другої сесії, однак стабільність на довгих серіях залишає бажати кращого. Команда явно ще не вийшла на оптимальне вікно роботи зі зчепленням – шини перегріваються після 4–5 кіл.

Також виникають питання щодо Оскара Піастрі: після впровадження оновлень його темп виглядав менш переконливо, ймовірно, через відмінні налаштування гальм та жорсткість підвіски. Складається враження, що австралієць опинився у схожій ситуації, в якій на початку сезону перебував його напарник — через особливості боліда, які не зовсім відповідають його стилю пілотування, йому поки що не вдається розкрити свій максимум. Якщо це дійсно так, то ключовим завданням для Піастрі стане адаптація до нових характеристик машини та повернення колишньої форми, особливо у боротьбі з головним суперником за титул.

Водночас Макларен зараз перебуває у фазі, коли навіть найменші зміни в налаштуваннях суттєво впливають на баланс боліда, що створює додаткові виклики перед кваліфікацією.

Незважаючи на пристойні результати у першій сесії, Ред Булл знову продемонстрував, що болід RB21 має надто вузьке робоче вікно. У другій практиці команда спробувала змінити баланс у бік більш нейтральної передньої частини, однак це одразу вивело машину з комфортної зони. Ферстаппен скаржився на нестабільність на задній осі, зазначивши, що машина «постійно стрибає» в поворотах.

Сьогодні в третій практиці вони частково мають повернути базові налаштування першої практики, адже ті, схоже, працювали саме так, як треба.

Загалом автодром у Монреалі непогано підходить команді з Мілтон-Кінса за базовими характеристиками, і хоч зазначалося про гарні показники дрегової швидкості Мерседеса, Ред Булл вдалося поєднати чудову швидкість у поворотах та найбільшу максималку серед усіх команд. Якщо вдасться допрацювати перші налаштування, то є реальний шанс побачити переможця не в помаранчевому комбінезоні.

П’ятниця для Скудерії пройшла під знаком проблем. Шарль Леклер потрапив у аварію вже в першій сесії, зруйнувавши передню частину шасі. Внаслідок інциденту довелося замінити монокок, що забрало в команди багато часу та ресурсів. Леклер не вийшов на трасу у другій сесії, а отже – залишився без відпрацьованих симуляцій гонки.

Льюїс Гамілтон також не виглядав конкурентоспроможним. Темп британця виявився нижчим за очікування, а нестача зчеплення на гальмуванні й надмірна поворотність задньої частини вказують на невдале поєднання механічного та аеродинамічного балансу.

Команда з Гроува вкотре підтвердила, що на трасах із великою кількістю однотипних поворотів і ділянок із різкими гальмуваннями вона здатна демонструвати конкурентний темп. FW47 чудово поводиться у повільних секціях із частими змінами напрямку, де вкрай важливо мати передбачувану поведінку машини та стабільну задню вісь. Однією з ключових переваг боліда є ефективна робота задньої підвіски, яка дозволяє краще контролювати температуру шин, особливо на коротких серіях. Це, у свою чергу, дає можливість обом пілотам – Олександру Албону та Карлосу Сайнсу – атакувати агресивніше, ніж зазвичай.

У першій сесії обидва гонщики увійшли до трійки найкращих, підтвердивши правильний напрямок у налаштуваннях. Зрозуміло, що в гоночному режимі завдання буде складнішим – команда поки не досягла ідеального балансу на довгих серіях, і стабільність на дистанції лишається під питанням. Втім, потенціал для виходу в третій сегмент кваліфікації безумовний, і є всі підстави очікувати повторення успіху Імоли. А за сприятливих обставин – наприклад, помилок суперників чи хаотичної гонки – можна навіть припустити боротьбу за подіум, що ще кілька тижнів тому здавалося малоймовірним.

Кваліфікація стартує сьогодні, 14 червня о 23:00 за київським часом.