Макларен фаворит, але є нюанс і чому Ферстаппен повільніший, ніж здається

Стартував Гран-прі Мексики – двадцятий етап сезону Формули-1. Традиційно автодром імені братів Родрігес дарує неочікувані результати та змінює розклад сил на всіх рівнях пелотону завдяки своїм специфічним умовам.

Передусім це траса, якамає одну з найдовших прямих у чемпіонаті, а також своє розташуванна на висоті майже 2300 метрів над рівнем моря. Це суттєво впливає на аеродинаміку болідів і підхід команд до налаштувань.

Крім того, у першій практиці дев’ять із десяти команд не мали своїх основних пілотів, надавши місце новачкам. Однак уже в другому заїзді лідери пелотону – Ферстаппен, Норріс, Хемілтон та Расселл – повернулися у кокпіти та задали темп, який наразі підтверджує попередній розклад сил у Мексиці. Він, як правило, змінюється незначно через унікальний підхід до налаштувань.

Про те, хто приховує свій справжній темп, а хто виглядає швидшим, ніж здається на перший погляд, – у цьому матеріалі.

Норріс – головний фаворит Гран-прі Мексики, а Піастрі...

Через згадані вище специфічні умови визначити фаворита етапу було непросто. Будь-хто – від топ-команд до аутсайдерів – міг неочікувано вистрілити. Однак наразі, попри відносно непоказні результати практик, саме Ландо Норріс і Макларен виглядають головними фаворитами етапу в умовах гонки. Шанси у суперників, звісно, залишаються, але чи достатні вони – інше питання.

Головна складність Гран-прі Мексики полягає не лише в тому, щоб досягти максимального рівня притискної сили, нівелюючи розріджене повітря, а й у тому, щоб отримати належне зчеплення з трасою. Адже болід генерує менше притискної сили сам по собі – найбільш навантажені елементи, зокрема днище, яке в цьому регламенті створює майже половину загального прижиму, не працюють настільки ефективно через зменшену щільність повітря.

До цього додається і сама траса – вона брудна. І хоча ситуація покращується до гонки, але трек все одно далекий від ідеальних умов на інших етапах. Асфальт також дуже гладкий, тому пілоти постійно борються з нестачею зчеплення. У таких умовах Макларен має одну з найвищих базових характеристик механічного зчеплення, хоча болід залишається чутливим до роботи аероплатформи. І поки що змусити її працювати стабільно вдалося лише Ландо Норрісу, який, попри пропущену першу практику, виглядає дуже впевнено.

Особливо сильним британець був на довгих відрізках. Його темп на найм’якшій гумі виглядав майже як знущання з решти пелотону. Дані GPS не свідчать про використання заниженої кількості палива чи іншої програми, тому така швидкість має лякати суперників. Взагалі Ландо традиційно почувається комфортно в Мексиці, тож його темп не став великою несподіванкою.

Натомість Оскар Піастрі виглядає менш переконливо. На тлі останніх невдач та невдалої статистики на автодромі імені братів Родрігес очікування були стриманими, але навіть так, наразі й його темп залишає чимало запитань. Австралієць ніколи не почувався комфортно на подібних трасах, а за словами керівника команди Андреа Стелли, проблема полягає в особливостях його стилю:

«Коли рівень зчеплення низький, потрібно сміливо атакувати, працювати на межі з недостатньою поворотністю, заносами, блокуваннями гуми. Це те, в чому Оскар має простір для прогресу».

Усе це якраз і потрібно для успіху в Мексиці. Тому, якщо Норріс наразі виглядає фаворитом за чистою швидкістю та контролем гуми на довгій дистанції, то позиції Піастрі скоріше дозволяють боротися за місця в районі п’ятої позиції.

Щодо кваліфікаційної швидкості, то на одному колі суперники у Макларена є – зокрема Ред Булл і Мерседес. Телеметрія показала, що Ландо допустив кілька неточностей на перших двох секторах і втратив значний час у третьому, тож у нього ще є резерв у кілька десятих секунди, які він віддав Ферстаппену.

Якщо не відбудеться глобальних перестановок, Макларен може нарешті повернутися на вершину – вперше після Гран-прі Нідерландів у серпні.

Ферстаппен та Ред Булл

Проблеми австрійців не надто очевидні, якщо глянути на таблицю, але вони безперечно є.

Для Ред Булл, які останнім часом перебували на підйомі й навіть привезли нове оновлення до Мексики, шанси перед стартом вікенду виглядали доволі переконливо. Проте після п’ятниці ситуація стала значно менш оптимістичною.

На одному колі справді Макс Ферстаппен залишається, якщо не головним фаворитом, то одним із найреальніших претендентів на поул. Йому вдається витискати максимум швидкості на всіх ділянках траси, зберігаючи при цьому стабільність і не перегріваючи гуму на третьому секторі.

А от на довгих дистанціях проявляються всі слабкі місця RB21. Зчеплення з асфальтом бракує, через що болід часто зривається у ковзання, і пілотові доводиться боротися за контроль або знижувати темп. Унаслідок цього гума перегрівається, і стабільність темпу падає.

Ред Булл не раз демонстрував суттєвий прогрес між п’ятницею та суботою, але питання – чи вдасться це цього разу, особливо з новими деталями? Команда змінила підхід до роботи, завдяки чому раніше почала краще входити у вікенд і стабільно додавати з кожною сесією. Та зараз вони виглядають на крок позаду, тому змушені будуть наздоганяти суперників.

Усе вирішуватиметься у фінальних налаштуваннях. Якщо не вдасться зробити значний крок уперед, боротьба з Мерседесом стане максимумом для «биків».

Мерседес

Мерседес перебуває у доволі сприятливому становищі. Характер траси – повороти під прямим кутом, гладкий асфальт і відсутність затяжних відрізків – майже ідеально підходить боліду W16. Додає плюсів і погода: температура тут нижча, ніж в Остіні тижнем раніше, тож умови більше відповідають сильним сторонам команди.

Обидва пілоти також демонструють упевненість. Особливо вражає Андреа Кімі Антонеллі, який, здається, остаточно повернув собі форму після невдалого європейського відрізку. Джордж Расселл теж швидко втягнувся у робочий ритм, навіть попри пропущену першу практику.

Що стосується темпу, то Мерседес наразі виглядає головним суперником Ред Булл. На довгих відрізках Расселл показав найкращий темп на середній гумі, а Антонеллі також випередив Ферстаппена, хоч і не так сильно.

Крім того, за більшістю показників «срібні стріли» наразі попереду Піастрі, тож після не надто вдалого Гран-прі США команда має чудову нагоду відігратися і скоротити відставання у Кубку конструкторів.

Феррарі

Для Феррарі вікенд у Мексиці поки складається непросто. Минулого тижня в Остіні команда також стартувала невдало, але зуміла провести справді вражаючу роботу над налаштуваннями, що дозволило боротися за подіум у гонці. Цього разу ситуація виглядає гіршою, і шансів повторити такий прогрес значно менше.

Проблема полягає у тому, що тоді Феррарі свідомо підняла болід, аби зменшити ризик пошкодження днища, однак перестаралася. Коли команда виявила це й виправила налаштування, суперники, своєю чергою, навпаки підняли свої машини, щоб уникнути зносу планки – і баланс сил вирівнявся.

У Мексиці ж подібного маневру провести не вийде: ані запасу темпу, ані стабільності на довгих дистанціях поки не видно. Можливо, хтось із пари Леклер – Гамілтон зуміє вистрілити у кваліфікації, але очікування в команді наразі доволі стримані. Остання практика стане вирішальною для розуміння реального потенціалу Скудерії цього вікенду.