Де Феррарі втратила перемогу та чи справді Мерседес буде домінувати?

Сезон Формули-1 розпочався з Гран-прі Австралії на трасі Альберт-Парк у Мельбурні. Фаворити чемпіонату підтвердили свій статус, а перша гонка року вже дала певне уявлення про розстановку сил у пелотоні.

Окрім цього, фанати отримали інтригу у боротьбі за перемогу. Феррарі блискавично стартувала та певний час утримувала одразу два боліди у топ-3, однак команді не вдалося довести ці позиції до фінішу.

Про те, чи був у Скудерії реальний шанс на перемогу, виступи усіх лідерів, а також про інші ключові події Гран-прі Австралії – читайте у цьому матеріалі.

Мерседес

У «срібних стрілах» показали лякаючу перевагу в темпі ще у кваліфікації. Після першого ряду із запасом майже у пів секунди над найближчим болідом іншої команди здавалося, що інтриги у гонці не буде.

Однак Феррарі подарувала її вже на старті. Скудерія дуже стрімко рушила з місця, і вже до першого повороту Мерседес відкотився з позицій 1–2 на 2-гу та 7-му. Андреа Кімі Антонеллі провалив старт, але відігратися італійцю виявилося не так складно. Уже на шостому колі він прорвався до топ-4. А ось Джордж Расселл довго не міг повернути втрачені позиції.

І справа була не у відсутності швидкості. У нових реаліях боротьби ситуація змінилася: обганяти машини, що значно повільніші, стало простіше, але у боротьбі рівних суперників – навпаки складніше. Реально випередити суперника на трасі заважає різниця у заряді батареї між прямими.

Зазвичай виникає ситуація, коли пілот А обганяє пілота Б на першій прямій, використовуючи режим Boost, але вже на наступній прямій суперник отримує перевагу у швидкості завдяки кращому заряду батареї і повертає позицію. Якщо ж одному з гонщиків вдається створити відрив, грамотний менеджмент енергії значно підвищує шанси втримати місце.

Саме з такою проблемою зіткнувся Расселл у перші 11 кіл. Попри помітну перевагу у темпі, британець довго не міг завершити обгін. Ймовірно, ця боротьба тривала б значно довше , а то й до самого фінішу, якби не поява машини безпеки на 11-му колі після сходу Ісака Аджара через проблеми з мотором. Феррарі не зреагувала на ситуацію, тоді як переслідувачі миттєво заїхали у бокси, а Мерседес провів ідеальний подвійний піт-стоп.

Німецька команда перейшла на хард і їхала на цьому комплекті до фінішу у дуже сильному темпі. Расселл швидко почав скорочувати відставання від Леклера та Гамілтона. Але після власного піт-стопу Феррарі на свіжому комплекті уже не змогла конкурувати навіть з сильно зношеною гумою Мерседеса.

Показово, що Шарль Леклер відігравав відставання лише протягом перших шести кіл після зупинки, після чого Расселл досить легко повернув перевагу. І справа була не лише у чистій швидкості на одному колі. Менеджмент гуми – одна з головних сильних сторін Мерседеса, що ставить конкурентів у ще складне становище за «чистих» умов гонки.

Це і стало ключем до перемоги. Стратегічна перевага дозволила Мерседесу після піт-стопів повернути лідерство і впевнено контролювати гонку. Коли попереду вже не було суперників, команда спокійно керувала темпом і довела справу до дубля. Судячи з телеметрії, потенціал був навіть більшим, але команда свідомо обмежила швидкість, не маючи загрози позаду.

Втім, важливо врахувати один момент. У Мельбурні для Мерседеса склалися майже ідеальні умови. Команда краще за інших працює з енергоменеджментом, а Альберт-Парк через відсутність жорстких гальмувань є однією з найскладніших трас сезону у цьому аспекті. Саме тут перевага німців проявилася найяскравіше. Крім того, прохолодні умови та конфігурація поворотів більше підходили Мерседесу, ніж Феррарі.

Тож перевага Мерседеса справді є, особливо на одному колі. Команда виглядає дуже підготовленою і вміє максимально використовувати свій потенціал. Але водночас у Мельбурні для них склалося майже все – і далеко не факт, що інші етапи навіть на старті сезону проходитимуть для них настільки ж комфортно.

Феррарі

Що ж, Скудерія дала набагато кращий бій фаворитам, ніж можна було очікувати після практик та кваліфікації. Ключем до цього став старт.

Як я говорив після кваліфікації: за чистим темпом італійці можуть поступатися, але у разі реалізації переваги свого мотора на ривку до першого повороту вони здатні створити Мерседесу серйозні проблеми і подарувати інтригу у боротьбі за перемогу. Саме так і сталося.

Попри проблеми із зарядом батареї, які виникли у значної частини пелотону, до першого повороту пілоти Феррарі відіграли по три позиції і згодом опинилися у топ-3 обома болідами. Льюїс Гамілтон навіть приєднався до дуелі лідерів у ході їхньої боротьби. Ідилію Скудерії порушила згадана раніше машина безпеки та стратегічний прорахунок – команда не покликала жодного з пілотів у бокси. Пізніше була ще одна віртуальна машина безпеки, але саме в момент, коли боліди Феррарі під’їжджали до піт-лейну, в’їзд туди закрили.

Керівник команди Фредерік Вассер пояснив це рішення так:

«На тому етапі ніхто не очікував, що гонку можна буде проїхати з одним піт-стопом. Ми прагнули оптимальної для нас стратегії і хотіли подовжити відрізок. Нас також здивувала витривалість шин – здається, ми могли б проїхати на них хоч 300 кіл».

Цей промах коштував італійцям щонайменше 18 секунд. А перевага свіжішої гуми не дозволила відігратися. Частково через темп Мерседеса, частково через те, що після кількох кіл у більшості пілотів знос шин стабілізувався.

Однозначно, ключем до перемоги або хоча б шансів на неї було збереження позиції на трасі відносно суперника та своєчасний піт-стоп. Навіть якби виграти не вдалося, Гамілтон із дуже високою ймовірністю міг фінішувати на подіумі.

Наприкінці гонки Льюїс певний час був навіть найшвидшим на трасі, демонструючи темп швидший за Антонеллі (хоча й не ясно який був Максимум у Мерседес). І загалом, хоча у кваліфікації семиразовий чемпіон не завжди може нав’язати боротьбу, Австралія показала, що у гоночному темпі він знову виглядає так само швидко, як до болідів граунд-ефекту. Він був дуже впевненим на трасі і навіть швидшим за свого напарника Шарля Леклера, що торік траплялося нечасто. Обережно можна сказати, що Гамілтон знов у боротьбі.

Втім, це лише перша гонка сезону. Хоча максимально реалізувати результат не вдалося, добре, що цей урок команда отримала вже на старті чемпіонату. Я б не поспішав списувати Феррарі з боротьби. Команда має дуже сильну зброю – свої старти і темп, який дозволяє стримувати швидшого суперника. Й хоча у «чистих» умовах Мерседес попереду, у Скудерії є інструменти, щоб створювати німцям проблеми.

Гран-прі Китаю може стати більш показовим, адже умови там значно краще підходять італійській команді, ніж специфічний Альберт-Парк. Але це вже тема для окремої розмови – найближчим часом з’явиться окремий матеріал.

Ред Булл: зрозуміло, що нічого не зрозуміло

Австрійська команда провела дуже непростий вікенд, який, попри всі труднощі, дозволяє дивитися у найближче майбутнє з великим оптимізмом.

Ще на тестах стало зрозуміло, що скептицизм щодо рівня нової силової установки Ред Булл, яку команда вперше створила самостійно за підтримки Форд, був значною мірою перебільшеним. Двигун продемонстрував непоганий рівень надійності та швидкості. На Гран-прі Австралії команда підтвердила цей потенціал, показавши сильні результати у практиках і помітно додавши у темпі між п’ятницею та кваліфікацією.

Втім, у кваліфікації стався неприємний інцидент: Макс Ферстаппен через збій програмного забезпечення вилетів на гальмуванні і змушений був стартувати лише з 20-ї позиції. Натомість його напарник Ісак Аджар максимально використав можливості боліда та показав третій результат на стартовій решітці.

У гонці Ферстаппен стрімко проривався вперед і вже до 21-го кола опинився у погоні з Ландо Норрісом, перебуваючи всього за 5,5 секунди позаду. І це після старту з останніх позицій. З іншого боку, Аджар, попри проблеми з силовою установкою, упевнено тримався попереду Норріса, хоча зрештою був змушений зійти з дистанції.

Усе це дозволяє зробити висновок, що на даний момент Ред Булл виглядає третьою силою чемпіонату. Так, Норрісу вдалося стримати Ферстаппена на фініші, однак за чистим темпом нідерландець був швидшим. Тут добре підходить вислів: «програв битву, але не війну».

Наразі складається враження, що Ред Булл може стати своєрідною «темною конячкою» чемпіонату – або, якщо хочете, його «темним бичком». Темп команди виглядає дуже пристойним, і якби Ферстаппен не змушений був прориватися з кінця пелотону, він цілком міг би нав’язати боротьбу за подіум.

Ймовірно, повною мірою потенціал австрійської команди ми побачимо вже на наступних азійських етапах – у Китаї та Японії.

Макларен. Що з чемпіонами?

А ось для кого Гран-прі Австралії минув без особливих приводів для оптимізму – так це для Макларен.

Чинні чемпіони показали дуже непоганий темп у практиках. Оскар Піастрі навіть оцінював потенціал команди як достатній для боротьби за поул. Але до кваліфікації суперники змогли вирішити більшість своїх проблем, тоді як Макларен фактично залишився на крок позаду. І це попри використання потужної силової установки Мерседес.

Причин тут кілька. По-перше, сам болід, окрім двигуна, поки що виглядає недостатньо аероефективним. Команда втрачає чимало часу на прямих відносно Мерседеса, але й у поворотах не має переваги. Іншими словами, машина поки що поступається конкурентам майже за всіма ключовими показниками.

При цьому повністю реалізувати потенціал силової установки теж не вдається. Хоча Макларен використовує практично ідентичний двигун, налаштування суттєво відрізняються, а Мерседес, маючи значно краще розуміння власного мотора, перебуває попереду. До того ж клієнтські команди, включно з Маклареном, отримали фінальну версію двигуна лише на Гран-прі Австралії, що ще більше збільшило різницю в рівні підготовки. Не виключено, що у 2026 році заводські команди матимуть помітну перевагу над клієнтами.

Щодо пілотів, то Оскар Піастрі опинився у ситуації, схожій на ту, що сталася з Ферстаппеном у кваліфікації. Лише у його випадку інцидент трапився на формувальному колі перед стартом – болід підсковзнувся на поребрику і опинився у стіні через збій. Прикра ситуація, у якій від гонщика залежало небагато.

Ландо Норріс, своєю чергою, стартував шостим (фактично п’ятим після сходу Піастрі) і фінішував п’ятим, піднявшись на позицію вище після сходу ще й Ісака Аджара. Темпу для боротьби за більше не було, але стримати Ферстаппена йому все ж вдалося.

Виправити ситуацію команда зможе лише завдяки оновленням та серйозній роботі над налаштуваннями двигуна. І тут можливе скасування етапів у квітні (що нині виглядає дуже ймовірним) може навіть допомогти Макларену, адже дасть більше часу для аналізу проблем і підготовки до наступних гонок без значних втрат очок.

Ясно одне: в обох заліках цього сезону буде новий переможець. Макларен наразі не здатен нав’язати боротьбу за топові місця. Максимум, на що команда може розраховувати – це поодинокі подіуми на трасах, що краще підходять боліду, або за умов проблем у суперників.

Ідеальний дебют новачків (майже усіх)

Окрім боротьби лідерів, у центрі уваги опинилися також новачок чемпіонату Арвід Ліндблад та нові команди: Ауді, яка фактично є минулорічним Заубером, але вже з власним двигуном, й Каділлак.

Для обох дебют вийшов майже ідеальним. Ліндблад провів дуже впевнену гонку: йому вдалося добре стартувати та навіть створити проблеми у боротьбі для Ландо Норріса і Макса Ферстаппена, від якого він оборонявся особливо агресивно. Чесно кажучи, складно було сказати, що на трасі знаходиться новачок – він діяв упевнено та без страху. Дуже сильний початок, хоча варто пам’ятати, що й Юкі Цуноду після перших гонок у 2021 році багато хто хвалив, але згодом кар’єра не пішла настільки яскраво. Тож поки що обережно, але дебют Ліндблада справді заслуговує на похвалу.

Щодо Ауді, то хоча формально це не повністю нова команда, адже вона створена на базі Заубера, це все ж перший Гран-прі заводського проєкту Ауді у Формулі-1. І цей дебют вийшов досить переконливим. Команда одразу змогла набрати очки, а новий двигун успішно пройшов своє бойове хрещення у боротьбі з конкурентами. Не кожному мотору вдається настільки стабільно провести першу гонку – достатньо згадати складний старт Хонди у сучасній епосі Ф1.

Цікаво, що Габріел Бортолето, який проводить свій другий сезон у чемпіонаті, певний час перебував у безпосередній боротьбі з Ліндбладом, але так і не встиг його випередити. Виглядає так, що протистояння Ауді та Рейсінг Буллз може стати однією з головних інтриг середини пелотону на початку сезону.

Натомість Каділак поки що не виглядає на рівні решти команд. Втім, колективу варто дати час. Перший сезон, та ще й у Формулі-1, — це передусім процес навчання, тоді як більшість суперників уже ведуть боротьбу за позиції та очки.

Що ж, перша гонка сезону подарувала чимало інтриг і вже внесла певну ясність щодо стану команд, розстановки сил та можливих змін у чемпіонаті. Попри те, що Мерседес очолив обидва заліки, говорити про домінування на весь сезон зараз явно зарано.

Щонайменше варто дочекатися наступного етапу. Уже в Китаї ситуація може суттєво змінитися. Є підстави очікувати, що Феррарі там виглядатиме значно конкурентоспроможніше, ніж у Мельбурні.

Китайський етап відбудеться вже цього тижня – 13–15 березня, і він матиме формат спринт-вікенду, тож на кону буде ще більше очок.