Чому Ред Булл приховує швидкість, та як нові правила вплинули на Макларен

Після перших днів вікенду на трасі в Барселоні стає зрозуміло, що команди по-різному підійшли до налаштувань болідів і вибору аеродинамічних конфігурацій.

Макларен демонструє впевненість як у кваліфікаційному темпі, так і в гоночній симуляції, тоді як Ред Булл намагається зберегти баланс між потужністю двигуна і аеродинамікою. Феррарі все ще бореться з проблемами в балансі боліда, а Мерседес поступово набирає темп у кваліфікації, але лишається вразливим у гонці. Інші команди, як Астон Мартін, Вільямс та Заубер, показують різний прогрес і мають власні виклики на цьому етапі.

Ця різноманітність підходів і проблем формує досить цікаву картину перед основними сесіями та гонкою, залишаючи багато питань відкритими.

Цього вікенду також впроваджено нову директиву, що ще більше обмежує гнучкість переднього антикрила та інших аеродинамічних елементів. Це змінює підходи команд до налаштувань і може суттєво вплинути на поведінку болідів у швидкісних секціях траси. Загалом, ситуація на трасі лишається відкритою, і попереду очікує напружена боротьба.

Команда з Вокінга, як і зазвичай, продемонструвала високий рівень підготовки як у кваліфікаційному режимі, так і під час симуляції гонки з повними баками. Піастрі показав найшвидший час дня, але мав потенціал проїхати ще швидше коло. Проте пізнє входження у четвертий поворот позначилося на його результаті – там він поступився ранковому темпу Норріса, який їхав з більш розвантаженим заднім антикрилом.

Відзначається, що Макларен зробив чітку ставку на аеродинамічну конфігурацію із середньозавантаженим заднім крилом з вузькою ложкою (фото знизу). Такий вибір дозволив команді уникнути звичних раніше проблем із максимальною швидкістю, які обмежували їх на прямих. Це особливо важливо на цій трасі, де хороші показники на прямих та у високошвидкісних поворотах відіграють чи не ключову роль.

Щодо нових технічних перевірок, які ввели регламентні контролі на гнучкість елементів аеродинаміки, фактично це не вплинуло на характеристики боліда Макларен MCL39. Крило, як і раніше, демонструє відносно значну гнучкість під навантаженням на трасі. Важливо розуміти: перевага помаранчевих болідів не в гнучкості елементів, а в роботі з гумою. Використання технологій з композитними матеріалами лише дозволяє краще та ефективніше збалансувати болід на усіх типах поворотів. Але машина і без того дуже стабільна, тож поки що усе виглядає так, ніби ця директива не завдала команді очікуваного удару, як того чекали суперники.

Загалом, конфігурація боліда виявилася оптимальною для умов цього етапу, дозволяючи пілотам комфортно боротися як за поул у кваліфікації, так і за перемогу у довгій гонці.

Ред Булл у руках Ферстаппена виглядав доволі переконливо як у кваліфікаційному режимі, так і в умовах симуляції гонки. Проте варто враховувати, що гоночний відрізок Макс поділив на дві спроби з використанням різних типів шин, що ускладнює пряму оцінку його темпу на довгій дистанції. Попри це, базова швидкість RB21 залишалася конкурентоспроможною.

Утім, не обійшлося без нюансів. У п’ятницю більшість часу двигун Хонда був помітно «задушений» – команда свідомо знизила потужність силової установки задля збереження ресурсу або приховування реального потенціалу. Тим не менш, баланс боліда залишався у робочому вікні, а аеродинамічна ефективність дозволяла компенсувати втрату швидкості в поворотах.

Загалом – нарешті впевнена п’ятниця для Ред Булл. Команда вперше за довгий час одразу виглядає переконливо.

Пілоти Скудерії знову зіткнулися з проблемами недостатньої поворотності на вході в поворот і надмірної – на виході. Болід SF-25 відчувається повільним та невпевненим при швидких змінах напрямку, що ускладнює проходження технічних ділянок траси. Леклер втратив близько 0,4 секунди через помилку на ділянці 7–8 поворотів, частково спричинену поривом вітру, який додатково ускладнив контроль над машиною. Загалом, Феррарі знову не вдається ефективно прогріти передні шини при порожньому баку, що впливає на швидкість у кваліфікації.

Водночас темп у гоночній симуляції в команди був доволі пристойним – особливо це було помітно у Гамілтона, який, навпаки, не зміг знайти потрібний баланс на коротких серіях кваліфікаційних спроб. Це свідчить про те, що Феррарі все ще краще адаптується до режиму гонки, а команді слід і далі працювати над балансом боліда в різних режимах. Загалом, ситуація для Скудерії лишається складною, оскільки проблеми з шинами і поведінкою боліда у швидких секціях не дають їм розкрити весь потенціал.

Цілком ймовірно, що ми побачимо менш екстремальне повторення Гран-прі в Імолі.

Мерседес після повернення до попередньої конфігурації задньої підвіски знову наблизився до лідерів – щонайменше в режимі кваліфікації з порожніми баками. Новий підхід до налаштувань дозволив пілотам краще контролювати поведінку боліда в поворотах, а передня вісь нарешті почала працювати більш передбачувано. Це одразу позначилося на темпі на одному колі – пілоти Мерседес виглядали переконливо й цілком конкурентоспроможно.

Однак у гоночному режимі ситуація кардинально змінюється. Під час симуляцій довгих відрізків болід W16 зазнавав проблем з перегрівом шин – найбільше страждали переднє ліве та заднє праве колесо. Через це темп на довгій дистанції був нестабільним, і в середньому команда поступалася приблизно секунду на колі Макларену.

У підсумку команда зробила крок уперед у кваліфікаційному темпі, але залишається вразливою на довгих серіях. Подальша робота над ефективністю в гоночному режимі є критично важливою для повернення до стабільної боротьби в топі.

Потенційно можна спрогнозувати, що головним суперником команди стане саме Феррарі – але не безпосередньо на трасі, а радше у віртуальній боротьбі. В одних, ймовірно, буде краща позиція на старті, в інших – кращий темп, але необхідність прориватися на не найбільш сприятливій для обгонів трасі може стати вирішальним чинником.

Астон Мартін

Астон Мартін цього разу зумів потрапити у робоче вікно налаштувань, чого команді часто не вдавалося зробити на попередніх етапах. Незважаючи на те, що AMR25 зазвичай не надто ефективний у затяжних поворотах через втрати притискної сили, цього разу інженерам вдалося частково нейтралізувати слабкі сторони шасі. Машина виглядала стабільніше саме на середніх і високих швидкостях, де раніше була найбільш вразливою.

Це дало змогу пілотам продемонструвати більш впевнену поведінку в технічно складних секціях, де важлива стабільність задньої осі та точне реагування на зміну напрямку. Команда підібрала оптимальну аеродинамічну конфігурацію, яка дозволила зберегти притискну силу без надмірної втрати швидкості на прямих.

Хоча за абсолютною швидкістю Астон Мартін все ще поступається лідерам, на тлі звичних труднощів це безумовно крок уперед. Якщо команда зуміє зберегти такий баланс і в гоночних умовах, є шанси нарешті побачити перші очки Алонсо. Траса Барселона-Каталунья є історичною для іспанця – від його останньої перемоги до нещодавнього призначення послом автодрому. Чекаємо на повернення Алонсо до залікової зони.

Вільямс

Вільямс вкотре підтвердив свою вразливість у затяжних поворотах – саме на таких ділянках FW47 традиційно втрачає більше, ніж більшість суперників. Ця слабкість чітко проявилася і в п’ятницю: боліди команди були нестабільними при тривалому бічному навантаженні, що особливо вплинуло на темп у другому секторі.

Попри непогану швидкість на прямих, команда не здатна компенсувати втрати у поворотах, де болід втрачає зчеплення, зокрема на задній осі. Спроби знайти компроміс у налаштуваннях між ефективністю на прямих і притискною силою в поворотах поки не дали бажаного результату.

Хоча Вільямс і перестав бути командою, яка повністю залежить від конфігурації автодрому, цього разу траса явно не їхня. Повільні та затяжні повороти залишають мало шансів на прорив.

Заубер привіз на цей вікенд пакет оновлень, який одразу дав позитивний ефект. Новинки сьогодні тестував лише Ніко Гюлькенберг, і результати підтвердили, що команда зробила помітний крок уперед. Болід поводився передбачувано в поворотах, а темп на довгих серіях виглядав значно впевненіше, ніж у попередніх гонках.

Оновлення охоплюють кілька ключових аеродинамічних елементів і, схоже, покращують роботу з гумою, особливо у другій половині кола. Гюлькенберг стабільно тримав темп у гоночній симуляції, що на тлі минулих проблем із деградацією шин у Заубера є обнадійливим сигналом.

Сьогодні ці ж елементи отримає і Габріел Бортолето – команда зможе порівняти дані з обох болідів і отримати повнішу картину ефективності пакету. Якщо новинки підтвердять свою користь на двох машинах, Заубер зможе закріпитися в середній групі й нарешті претендувати на бали не лише завдяки обставинам.

Зазначимо, що показовою буде одна серія кіл у порівнянні Норріса та Ферстаппена, коли вони показали дуже схожий час за схожий відрізок: