На шляху до 1000: 600-й ГП – перемога хворого Вільньова

На початку сезону 1997 року Формула 1 готувалася до 600-го Гран Прі в історії. Після Австралії та Бразилії третя гонка була запланована на 13 квітня у столиці Аргентини Буенос-Айресі на Автодромі імені Хуана та Оскара Гальвесів.

Щоправда покриття траси не сприяло видовищності перегонів. Воно було у поганому стані, брудне та з численними нерівностями.

У перших двох гонках виграли Девід Култхард та Жак Вільньов. Канадець виграв у Бразилії і був задоволений своїм Williams FW19 Renault. Жак переміг у кваліфікації в Аргентині і стартував поруч із напарником Хайнцом-Харальдом Френтценом.

А от у складі Ferrari Едді Ірвайн значно поступився Міхаелю Шумахеру, який стартував четвертим. У Буенос Айресі робота із шинами мала важливе значення, що підтвердило третє стартове місце Олів’є Паніса на боліді Prost, який поступився поулу секундою.

Гонка почалася із двох зіткнень. Одразу зійшов старший Шумахер після зіткнення із Рубенсом Баррікелло та Култхард через зіткнення із молодшим Шумахером. Німець сподівався, що гонку зупинять, але гоночна дирекція вирішила продовжити перегони, попри хаос у пелотоні та уламки на трасі, і випустила автомобіль безпеки.

Міхаель Шумахер, Ferrari

Фото: LAT Images

Вільньов розпочав гонку упевнено і після її відновлення почав нарощувати відрив від суперників. Проте він був далеким від ідеальної форми, адже через хворобу майже нічого не їв, тому команду бентежило його можливе зневоднення.

Перед гонкою Жак сказав: «Я підчепив вірус між гонками і не їв останні два дні, я відчуваю слабкість».

Його напарник протримався на трасі шість кіл і зійшов через проблеми зі зчепленням. Разом із тим, найшвидшим на той момент був Паніс, що почав наздоганяти лідера перегонів, але на 18-му колі також зійшов через проблеми з гідравлікою.

Олів'є Паніс, Prost

Фото: LAT Images

Головним суперником Жака став Ірвайн, який почав наближатися до канадця. Північно-ірландець відіграв відставання на останніх колах і навіть одного разу спробував атакувати, але Вільньов перетнув фінішну смугу першим, випередивши Ірвайна менш ніж на секунду.

Після гонки канадець назвав гонку найважчою фізично, зважаючи на його стан здоров’я. Це була його шоста перемога у Формулі 1, а отже, він зрівнявся за цим показником зі своїм батьком, Жилем.

Жак прокоментував: «Варто припинити ці порівняння. Я тут не для того, аби перевершити досягнення Жиля. Його пам’ять вічна. Навіть якщо я виграю вдесятеро більше Гран Прі, все одно я і всі його пам’ятатимуть».

Жак Вільньов, Williams, Едді Ірвайн, Ferrari

Фото: LAT Images

Окрім жвавої боротьби між Вільньовом та Ірвайном наприкінці гонки, також слід відзначити Ральфа Шумахера, який піднявся на подіум. Це був перший сезон німця в Ф1. На той момент він став наймолодшим гонщиком на подіумі (зараз це вже дев’ятий результат в історії) у віці 21 року 9 місяців і 14 днів.

До того ж, Ральф мав непогані шанси виграти гонку, якби не зіткнення з напарником по Jordan Джанкарло Фізікеллою, яке призвело до сходу італійця та втрати часу німцем у боксах.

Ральф Шумахер, Jordan 197 Peugeot

Фото: LAT Images

Вільньов одноосібно очолив особистий залік і на 12 очок випереджав Міхаеля, який за декілька місяців у Хересі спробував вибити Жака із траси, отримав за це дискваліфікацію у гонці і втратив друге місце у чемпіонаті.

Поз.	Гонщик	Конструктор	Кола	Відставання
1	Жак Вільньов	Williams Renault	72	1:52.01,715
2	Едді Ірвайн	Ferrari	72	0,979
3	Ральф Шумахер	Jordan Peugeot	72	12,089
4	Джонні Херберт	Sauber Petronas	72	29,919
5	Міка Хаккінен	McLaren Mercedes	72	30,351
6	Герхард Бергер	Benetton Renault	72	31,393
7	Жан Алезі	Benetton Renault	72	46,359
8	Міка Сало	Tyrrell Ford	71	1 коло
9	Ярно Труллі	Minardi Hart	71	1 коло
10	Ян Магнуссен	Stewart Ford	66	Двигун
НФ	Нікола Ларіні	Sauber Petronas	63	Виліт із траси
НФ	Педро Дініс	Arrows Yamaha	50	Двигун
НФ	Сіндзі Накано	Prost Mugen Honda	49	Двигун
НФ	Йос Ферстаппен	Tyrrell Ford	43	Двигун
НФ	Юкіо Катаяма	Minardi Hart	37	Виліт із траси
НФ	Деймон Хілл	Arrows Yamaha	33	Двигун
НФ	Джанкарло Фізікелло	Jordan Peugeot	24	Зіткнення
НФ	Рубенс Баррікелло	Stewart Ford	24	Гідравліка
НФ	Олів'є Паніс	Prost Mugen Honda	18	Гідравліка
НФ	Хайнц-Харальд Френтцен	Williams Renault	5	Зчеплення
НФ	Міхаель Шумахер	Ferrari	0	Зіткнення
НФ	Девід Култхард	McLaren Mercedes	0	Зіткнення

Едді Ірвайн, Ferrari F310B

1/13

Фото: LAT Images

Хайнц-Харальд Френтцен, Williams; Едді Ірвайн, Ferrari

2/13

Фото: LAT Images

Жак Вільньов, Williams

3/13

Фото: Райнер В. Шлегельмільх

Герхард Бергер, Benetton

4/13

Фото: LAT Images

Жак Вільньов, Williams; Едді Ірвайн, Ferrari

5/13

Фото: LAT Images

Жак Вільньов, Williams; Едді Ірвайн, Ferrari

6/13

Фото: LAT Images

Олів'є Паніс, Prost

7/13

Фото: LAT Images

Міхаель Шумахер, Ferrari

8/13

Фото: LAT Images

Ральф Шумахер, Jordan 197 Peugeot

9/13

Фото: LAT Images

Йос Ферстаппен, Tyrrell 025 Ford

10/13

Фото: LAT Images

Юкіо Катаяма, Minardi M197

11/13

Фото: LAT Images

Жак Вільньов, Хайнц-Харалльд Френцен, Williams

12/13

Фото: Sutton Motorsport Images

Жак Вільньов, Williams Renault, Ральф Шумахер, Jordan Peugeot

13/13

Фото: LAT Images