Забуте правило Формули-1, яке може зіпсувати життя командам цього сезону

2026 рік приніс у Формулу-1 масштабну зміну регламенту, яка радикально оновила вигляд та внутрішню начинку болідів. Машини стали меншими, легшими та отримали два режими активної аеродинаміки – окремо для прямих і для проходження поворотів.

Силові установки також зазнали колосальних перетворень: тепер частка електричної складової зросла з колишніх 20% до майже 50%. Такі зміни очікувано зруйнували неймовірну щільність пелотону, яку ми спостерігали торік, коли ледь не кожна кваліфікація претендувала на звання найближчої в історії.

Наразі серед команд чітко виділяються два аутсайдери, які на одному колі катастрофічно програють лідерам сезону. Проте оновлені правила містять кілька нюансів, які можуть створити проблеми навіть для фаворитів. На цьому фоні з небуття повертається правило 107 відсотків, яке визначає, чи отримає гонщик право вийти на старт недільної гонки. Кому саме загрожує цей ліміт та як технічні особливості нових двигунів можуть вплинути – у цьому матеріалі.

Що таке правило 107%?

Правило 107 відсотків було запроваджене ще у 1996 році, щоб гарантувати достатню швидкість усіх учасників Гран-прі та запобігти появі на трасі надто повільних болідів, які створюють небезпеку. Згідно з ним, якщо пілот не вкладається у цей часовий ліміт щодо результату лідера в першому сегменті кваліфікації, він не допускається до участі в гонці. Це обмеження діє як для спринтів, так і для основних заїздів неділі.

Розрахунок ліміту проводиться за простою формулою: час лідера у секундах множиться на 107 і ділиться на 100. Наприклад, торік час власника поулу в першій гонці сезону, Гран-прі Австралії, склав 1:15.912 – це 75,912 у секундах. За цією формулою, якби якийсь пілот проїхав коло повільніше ніж за 1:21.225, він би формально втратив право на старт, якщо тільки не довів би свою швидкість під час вільних заїздів або не отримав би спеціальний дозвіл від стюардів через механічні проблеми чи аварію. Також це правило автоматично скасовується, якщо кваліфікація проходить на вологому покритті.

Якщо його дійсно застосують у 2026 році, це стане першим випадком з 2012 року, коли команду не допустять до перегонів через цей пункт регламенту. Тоді на Гран-прі Австралії обом пілотам HRT – Нараїну Картікеяну та Педро де ла Росі – заборонили стартувати, що стало повторенням сценарію 2011 року, коли на цій же трасі Картікеян разом із Вітантоніо Ліуцці не вклалися в ліміт часу.

Загалом з моменту появи правила у 1996 році його застосовували 28 разів. Найгіршим у цьому плані став саме дебютний 1996 рік, коли було зафіксовано 12 випадків порушення ліміту, причому всі вони стосувалися лише трьох різних гонщиків протягом сезону. Останніми ж пілотами, які формально не виконали вимогу 107 відсотків, але все ж отримали дозвіл на старт завдяки переконливим результатам у вільних заїздах, стали Логан Сарджент на Гран-прі Саудівської Аравії 2023 року та Нік де Вріс на етапі в Азербайджані того ж року.

Ціна помилки на нових моторах у кваліфікації

Додаткової драми процесу додають нові силові агрегати зі своїми жорсткими вимогами до економії енергії. Пілоти та керівники команд уже неодноразово висловлювали побоювання щодо підготовчого кола в кваліфікації. Перед тим як піти на встановлення основного часу, гонщик має на виїзді з боксів не лише підготувати гуму та вивести болід в оптимальне температурне вікно, а й під’їхати до стартової лінії з максимально зарядженою батареєю.

Проте в реаліях нових машин будь-яка помилка, що провокує блокування коліс, негативно впливає на процес накопичення енергії. Під час практик пілоти регулярно блокували гуму через нестабільність болідів на гальмуванні при роботі активної аеродинаміки. На перших етапах сезону це може створити критичну проблему або суттєво підсилити наявні труднощі, адже невдала підготовка кола ризикує відкинути навіть непоганий за темпом болід за межі зони допуску.

Кому воно загрожує

Насамперед це стосується двох головних аутсайдерів чемпіонату – новачків Каділлак, які будують машину та колектив з нуля, та Астон Мартін, що має чи не найбільші технічні труднощі серед усіх учасників.

Американці на цьому етапі отримали досить надійний болід, але йому бракує швидкості. За повідомленнями інсайдерів та фахівців, які спостерігали за тестами в падоку, у новачків фіксують найгірші показники темпу. За жодним із ключових параметрів вони не витримують ритму лідерів, до того ж команда має вкрай обмежений досвід роботи на трасі – лише на двох автодромах в Іспанії та Бахрейні. Не виключено, що проблеми зі швидкістю накладуться на помилки в налаштуваннях через нерозуміння машини чи нових правил, і це призведе до провалу, який закриє гонщикам шлях на старт. Хоча програш і так чималий, очевидно, що фаворити ще не продемонстрували свою справжню силу, а ситуація в американській команді наразі складна. 2026 рік для Каділлак виглядає етапом навчання без замашок на серйозний результат.

Окремо стоять британці із Сільверстоуна. Астон Мартін має чудове шасі, ефективні аеродинамічні рішення та якісну симуляцію, проте все це перекреслює просто жахливий мотор – найгірший на стартовій решітці з великим запасом. Люди, наближені до команди, у деяких інтерв’ю прямо заявляли, що цей силовий агрегат можна викинути на смітник, а останні чутки лише погіршили становище. Едріан Ньюї, який очолює технічний департамент, на Комісії ФІА повідомив, що двигун Хонда не здатний зарядити батарею навіть до мінімального порогу у 250 кВт, не кажучи вже про максимальні 350 кВт.

Самі пілоти говорили про відставання у 4–5 секунд з кола, що повністю підтвердилося результатами на тестах. Враховуючи, наскільки близько це до критичної межі, за несприятливих умов команда може опинитися поза зоною допуску на старт. Якщо у випадку з Каділлак такий сценарій лише ймовірний через загальний брак досвіду, то Астон Мартін зараз справді балансує на межі виживання.

Наскільки реально, що якусь із команд не допустять до старту?

В умовах чинних правил шанси на подібний сценарій значно вищі, ніж, наприклад, на початку 2022 року, коли в дію вступав попередній регламент. Тоді розриви між лідером та аутсайдерами також були чималими, проте настільки катастрофічного становища як зараз не спостерігалося в жодного з колективів.

Загалом, якщо ми побачимо час за межами 107 відсотків уже на перших етапах, це стане сенсацією зі знаком «мінус», але не чимось, чого не можна було б чекати. Якщо умовний Ленс Стролл не впорається із завданням на Гран-прі Австралії, ФІА та команда напевно знайдуть спосіб допустити його до старту, спираючись на результати вільних заїздів.

Проте сама наявність такої загрози додасть напруги під час перегляду трансляцій. Глядачі з особливим азартом спостерігатимуть за протоколами, аби побачити, чи зможуть проблемні команди подолати цей бар’єр, чи все ж опиняться за бортом недільної гонки.