Як Феррарі допомогла перемогти Антонеллі, а лідери провалилися в Китаї

Відбулася друга гонка сезону – Гран-прі Китаю. Кімі Антонеллі здобув першу перемогу в кар’єрі за кермом Мерседес, випередивши дует Феррарі та свого більш досвідченого напарника.

Тепер між пілотами Мерседес лише чотири очки у чемпіонаті, що створює натяк на інтригу в боротьбі за титул. Водночас для інших команд із «великої четвірки» – Макларен та Ред Булл – етап у Шанхаї пройшов катастрофічно. На цьому тлі Феррарі чітко виглядає другою силою чемпіонату на даний момент.

Мерседес проти Феррарі

Ці дві команди у фінальній гонці етапу були на голову сильнішими за інших, хоча й рівної боротьби між ними так і не вийшло. Як і очікувалося, Феррарі була швидшою майже на всіх ділянках траси, але перевага мотора Мерседес дозволяла «срібним стрілам» відіграватися на довгій прямій Шанхаю та навіть доволі впевнено переважати суперника.

Попри це, у першій половині заїзду Скудерія частково зуміла нав’язати боротьбу Мерседес. У сумі з подіями попереднього етапу це наштовхує на певні думки – але давайте по порядку.

Антонеллі нарешті нормально стартував і втратив позицію лише відносно одного боліда «реактивних» на старті Феррарі, а саме Льюїса Гамілтона.

Втім «танцювати» довго не довелося. Уже на другому колі пілот Мерседес повернув собі позицію і з того часу її більше не віддавав. Расселл також не став затягувати – на четвертому колі він пройшов обох пілотів Феррарі. Здавалося, що на цьому боротьба фактично може завершитися, але згодом на трасі з’явилася машина безпеки через схід Астон Мартін Ленса Стролла на десятому колі. В цей момент сталося одразу кілька подій, які фактично визначили підсумкові позиції та гарантували Антонеллі перемогу.

По-перше, під час подвійної зупинки лідерів між Антонеллі та Расселлом протиснулися Колапінто та Окон, які ще не зупинялися і їхали на харді. Вони створили своєрідний буфер для італійця, який убезпечив його від атаки головного суперника.

По-друге, усі лідери перейшли на жорстку гуму. Але краще підготувати її до рестарту змогла саме Феррарі – особливо Гамілтон. Британець уже на першому колі після відновлення заїзду повернув позицію відносно Расселла, а трохи згодом те саме зробив і Шарль Леклер.

Цього разу Феррарі змогла доволі довго стримувати пілота Мерседес. Проблема в тому, що м’якші склади в Китаї деградують досить швидко через затяжні повороти. Коли Скудерія намагалася тримати темп Мерседес, перевантажуючи гуму, вона поступово стиралася. Натомість жорсткий склад виявився майже «невбиваним» і дозволяв довго атакувати без критичного падіння темпу.

Утім уже ближче до 30-го кола Мерседес знову виїхав на перші дві позиції повним складом. Расселл скористався боротьбою Феррарі попереду та спокійно обійшов обох.

І ось тут виникає питання результату. Феррарі при злагоджених діях цілком може стримувати Мерседес. Але коли пілоти ведуть настільки активну внутрішню боротьбу, енергія використовується далеко не оптимально – як і траєкторії. Схоже, команда добре розуміла, що стримати Мерседес на трасі з прямою довжиною понад 1,2 кілометра буде майже неможливо, і мова йшла не про перемогу. Але цей момент точно варто обговорити всередині колективу, щоб за іншого сценарію пілоти діяли більш раціонально і не втратили можливість, яких за рік може бути не багато.

Втім не можу сказати, що спостерігати за дуеллю Гамілтона та Леклера було нецікаво. Навпаки – їхня боротьба за подіум стала, мабуть, найкращим шоу гонки.

Приємно, що її виграв Льюїс і нарешті піднявся у топ-3 за кермом Феррарі. Тим більше зробив це на трасі, де він історично дуже сильний і є улюбленцем місцевої публіки.

Загалом Гамілтон нині виглядає значно впевненіше у сучасних болідах – і є одним із небагатьох пілотів, кому нове покоління машин подобається більше, ніж попереднє.

Після Китаю стало зрозуміло, що до появи перших радикальних оновлень ситуація в гонках, ймовірно, виглядатиме приблизно так: Феррарі виходить уперед на стартовому відрізку, а Мерседес поступово повертає собі позиції ближче до середини дистанції. Особливо це проявлятиметься на трасах із довгими прямими.

У Шанхаї картина була доволі показовою. Італійська команда вигравала приблизно до 0,3 секунди з кола у поворотах завдяки кращій швидкості шасі та особливостям мотора, але на прямих втрачала від 0,6 до 0,8 секунди через перевагу силової установки Мерседес. У такій ситуації зробити щось кардинально складно.

Можливо, саме баланс боліда та швидкість у поворотах допоможуть Феррарі створити сенсацію на трасах, де не буде наддовгих прямих, як у Китаї. Але наразі виглядає так, що найближчі етапи проходитимуть за схожим сценарієм.

Сенсаційні Берман та Гаслі

Найкращими серед інших, у так званій «Формулі-1.5», стали пілоти Альпін та Хаас. Особливо їхні лідери – П’єр Гаслі та Олівер Берман відповідно.

Французу частково пощастило: обидва Макларен, які стартували безпосередньо попереду нього, не рушили зі старту, тож він автоматично піднявся на п’яту позицію. Берман, навпаки, старт провалив, але за рахунок свого темпу та вчасної зупинки відіграв чимало позицій і дістався п’ятого місця, обігнавши француза. Він випередив навіть Макса Ферстаппена на Ред Булл і певний час стримував його, поки той зрештою не зійшов.

Гаслі наприкінці гонки наздогнав Бермана, але нав’язати реальну боротьбу так і не зміг. У будь-якому разі обидва провели майже максимальний для себе заїзд і зараз ідуть дуже високо в турнірній таблиці.

Берман узагалі п’ятий у загальному заліку, випереджаючи всіх, окрім пілотів Феррарі та Мерседес. Довго втриматися там йому буде нереально, але навіть як проміжний результат це виглядає доволі вражаюче.

Окремо варто відзначити й другого пілота Альпін – Франко Колапінто. Аргентинець провів, мабуть, свою найкращу гонку за весь час у складі французької команди. Передусім його оборона від групи інших середняків заслуговує на окрему увагу.

А після інциденту з Оконом, коли пілотів розвернуло, Колапінто зумів відігратися та все ж пробитися в очки, перші після переходу в Альпін. Потенційно він міг фінішувати навіть на одну позицію вище – дев’ятим, а не десятим. У підсумку команда заробила перші подвійні очки з Гран-прі Бразилії 2024 року.

Тим, хто випередив Колапінто, став Карлос Сайнс із Вільямс. Іспанець відіграв 8 позицій – це найбільше в усьому пелотоні за гонку, та приніс аж 2 бали, скориставшись проблемами одразу трьох лідерів і хаосом у боротьбі конкурентів. Чистої швидкості, на жаль, поки не було, але саме такі окремі заїзди в очки, коли все складається, а в інших – ні, часто й визначають підсумкові місця цієї групи наприкінці сезону.

Ненадійні лідери

Ред Булл знову провів недостатньо результативний етап. Ісак Аджар в обох стартах – і в спринті, і в гонці – мав інциденти на трасі та фактично опинився у ролі наздоганяючого без можливості показати темп, який і без того викликає сумніви щодо реальної швидкості команди. Макс Ферстаппен також двічі відкочувався у кінець пелотону через проблеми із зарядом та браком потужності на початку відрізків.

На відміну від Гран-прі Австралії, де темп австрійців виглядав доволі обнадійливо, цього разу ні в п’ятницю, ні після спринту в суботу знайти правильні налаштування так і не вдалося. Швидкість ніби просто зникла.

Можливо, у Японії «бики» виглядатимуть краще. А Ферстаппен зможе показати максимум із того, на що зараз здатен болід Ред Булл.

Втім, вони хоча б стартували. Макларен же незадовго до старту гонки виявив проблеми з електронікою на обох машинах і в підсумку не зміг виставити на старт жодного боліда. Востаннє подібне траплялося ще на Гран-прі США 2005 року.

Однак британська команда все ж може знайти певний позитив. Темп, який вони показали у спринт-частині вікенду та навіть у кваліфікації, виглядав доволі багатообіцяючим. Потенційно вони могли б кинути виклик Феррарі, хоча навряд чи виграли б цю боротьбу.

Схоже, команда просто краще зрозуміла новий двигун – а зараз це один із ключових факторів, особливо без серйозних оновлень боліда.

Висновок

Гран-прі Китаю став «тестовим» етапом на початку нової ери змагань. Траса суттєво відрізняється від Австралії: вона більш типова за конфігурацією поворотів і водночас значно легша з точки зору менеджменту батареї.

Феррарі змогла повніше розкрити свої сильні сторони та реально зрозуміти, скільки може вигравати або програвати на тих ділянках, яких просто не було в Мельбурні. Мерседес же знову виглядав дуже переконливо і фактично розірвав суперників у фінальній фазі гонки.

Після двох етапів варто лише подякувати Феррарі за те, що вони хоча б трохи тримають інтригу. Так, поки що їм не вдається напряму боротися за перемоги, але своїми блискавичними стартами вони створюють тиск, стримуючи одного з пілотів Мерседес на початку заїзду.

Можна навіть стверджувати, що якби Антонеллі застряг за Феррарі у середині гонки, а не Расселл, то італієць міг би й не виграти в Китаї.

Тому кваліфікаційна форма Феррарі та дуель всередині Мерседес у суботу може стати вирішальною. Хто першим відірветься від Скудерії – той матиме більше шансів на перемогу. А можливо, на якихось специфічних трасах – на кшталт Монако чи Сінгапуру – «червоні» взагалі зможуть виграти гонку.

Наступна зупинка – Японія, траса Сузука, де менеджмент батареї знову стане одним із найскладніших у сезоні. Вважливо, що навіть за умови дубля Мерседес на фініші (бо як ще може бути без сходу) і перемоги Антонеллі, він вийде у лідери чемпіонату. І тут навіть можна буде заговорити про певну інтригу в загальному заліку пілотів.

Після цього на чемпіонат чекатиме п’ятитижнева пауза. Саме тоді команди готуватимуть перші серйозні пакети оновлень. І цілком можливо, що хтось на кшталт Ред Булл або Макларен різко додасть – приблизно так, як це зробили «помаранчеві» у 2024 році, коли Ландо Норріс здобув свою першу перемогу після великого пакета апгрейдів.