День в історії: зірвана перша перемога Arrows і Патрезе

Третій етап сезону 1978 року став 300-ю гонкою в історії чемпіонатів Формули 1 і лише другою для команди Arrows, яка була утворена перебіжчиками із Shadow. Разом із Джекі Олівером, Аланом Ріссом, Тоні Саутгейтом та іншими із Shadow пішов і перспективний 24-річний пілот Ріккардо Патрезе.

Команда-дебютант підготувала власний болід Arrows FA1 (який, втім, став копією Shadow DN9, що стало приводом для майбутніх судових розглядів) за рекордний час – 53 дні, та все одно не встигла на перший етап сезону в Аргентині і дебютувала лише за два тижні у Бразилії. А вже у наступній гонці молодий італієць мало не створив сенсацію, коли впевнено лідирував більшу частину дистанції до того, як зійшов незадовго до фінішу.

Зі старту лідерство в Кяламі захопив Маріо Андретті на Lotus, який випередив власника поулу Нікі Лауду на Brabham. Проте американець стикнувся з надмірним зносом гуми та на 21 колі змушений був пропустити пілота Wolf і місцевого улюбленця Джоді Шектера.

Південноафриканець очолював пелотон лише п’ять кіл – його спіткала така ж сама проблема, що й Андретті. Доволі швидко обох гонщиків випередив Патрезе – італієць, що стартував із вражаючої сьомої позиції, на той час вже пробився на третє місце.

Arrows Ріккардо коло за колом нарощував відрив, і вже здавалося, що команда, яка проводить лише другу гонку у Формулі 1, стане автором сенсації – але за 13 кіл на боліді італійця відмовив двигун, і мрії про перемогу довелося відкласти на потім.

На той час здавалося, що на Arrows попереду чекає славетне майбутнє, але насправді справи пішли іншим чином. Наступного шансу британській стайні довелося чекати майже 20 років – до Гран Прі Угорщини ’97, коли Деймон Хілл мав вигравати, але втратив перемогу за півкола до фінішу через поломку гідравлічної системи.

Що ж до гонки в Кяламі – то після сходу Патрезе на чолі пелотону опинився Патрік Депайє з Tyrrell, якого за кілька поворотів до фінішу випередив Ронні Петерсон, котрий зрештою і піднявся на найвищу сходинку подіуму.

Варто зазначити, що на цьому Гран Прі Південної Африки дебютували дві майбутніх зірки Формули 1 – Рене Арну та Кеке Росберг, якому за чотири роки судилося приміряти на себе чемпіонську корону, а згодом привітати з чемпіонством і свого сина Ніко.

198 Arrows FA1

1/3

Фото: Art Fleischmann

Arrows FA1, на якому Ріккардо Патрезе брав участь у першій половині сезону 1978 року

2/3

Фото: Reprodução

Ріккардо Патрезе, Arrows FA1 Ford

3/3

Фото: LAT Images