День в історії: перші тести Хаккінена у Формулі 1

У 1989-му Міка Хаккінен закінчив третій сезон у молодших формулах. Після здобуття чемпіонського титулу у Євросерії Формули Opel-Lotus роком раніше, фін дебютував у британській Формулі 3, де з двома поулами посів сьоме загальне місце.

Наприкінці року Хаккінен поставив гучну крапку в сезоні-1989, вигравши незалікову гонку Ф3 – Суперприз Cellnet.

Після цього на 21-річного гонщика звернули увагу в Benetton і запросили на тести, які відбулися 24 січня 1990 року на трасі в Сільверстоуні.

Перші враження Хаккінена від боліда Формули 1 виявилися двоякими – кокпіт Benetton B188B здався йому затісним, проте сам болід дуже сподобався.

«Я дійсно не вміщався в машину – мої лікті виявились міцно притиснутими до бортів кокпіта, так що було важко перемикати передачі, - згадував Міка пізніше. – Але як тільки я виїхав із боксів, з’ясувалося, що кермування неймовірно точне, реакція на педаль газу була миттєвою – це було неймовірне почуття! Я тоді подумав: «Саме для цього я народився, це мій світ, моя справа».

Також на тестах був присутній перший пілот команди Алессандро Нанніні. Він прилетів на трасу на власному гелікоптері, швиденько проїхав кілька кіл і полетів геть. Натомість Хаккінен подолав значно більшу дистанцію – 90 кіл, і зрештою перевищив час італійця.

Але фін залишався реалістом і навіть не очікував, що Benetton зробить йому пропозицію. «Я не очікував нічого від цих тестів, я розумів, що спочатку треба виграти Формулу 3», - пояснював він.

Міка зробив це рівно за рік, і у 1991-му вдягнув комбінезон команди Ф1 Lotus. За два роки він перейшов до McLaren, де залишився до кінця кар’єри у чемпіонаті світу, здобувши 20 перемог і два чемпіонських титули.

Що стосується Benetton, то за півтора року після тестів Хаккінена, у кокпіті команди Флавіо Бріаторе опинився один юний німець з характерною посмішкою, який вже за кілька років здобуде всесвітню славу.