Потрібно розділити гроші порівну між усіма командами – Мослі

Авжеж, як розповів Мослі в інтерв’ю Auto Motor und Sport, йому сезон у Формулі 2 у 1968 році коштував 5 тисяч фунтів стерлінгів. А зараз дитина, що хоче займатись автоспортом, мало що зробить, якщо у неї немає батька-мільярдера або вона не бере участь у молодіжній програмі Mercedes, Red Bull або Ferrari.

Мослі вважає, що починати обмеження витрат потрібно одразу з картингу, бо ж чим вища ціна за сезон, тим менше талановитих гонщиків доходить до «формул». Однак це складно, оскільки всі звикли заробляти навіть у дитячому картингу – машини, запасні частини, двигуни коштують забагато, та ще й деякі організатори починають вікенди вже у четвер.

У Формулі 1 вже давно не можна створити повністю незалежну команду – хіба що піти шляхом Haas, яка купує деталі у Ferrari. Але Мослі має план справедливого розподілу коштів, який міг би всіх влаштувати.

«Якби я був диктатором – яким ніколи не був свого часу – я запропонував би наступне, - сказав британець. – Візьмемо гроші FOM і розподілимо їх рівними частинами на десять, а точніше, на дванадцять команд. Лише по 60 мільйонів доларів на команду – цифра просто як приклад. І цю суму окрема команда може витратити за сезон – на все, включно із зарплатнею пілотам. Спонсорські кошти – це прибуток команд. Це означало б, що Ferrari була б надзвичайно прибутковою.

Це також було б чудовою системою для тих, хто будує машини. Чи вони успішні лише тому, що витрачають більше грошей, ніж інші? Треба, щоб вони казали: наші інженери кращі за інших.

Авжеж, це сума, яку я назвав для прикладу. Думаю, що сума, яка розподілятиметься, буде більшою. Але поки візьмемо за основу 60 млн. Це ж до біса багато грошей, у дюжину разів більше, ніж потрібно у Формулі 2, щоб мати та обслуговувати дві машини. Можна пофарбувати машини Ф2 у кольори команд Ф1, і на трибунах або на екрані телевізора ніхто не побачить різниці.

Великі гроші витрачаються за лаштунками. Ніхто не бачить, як команди будують свої коробки передач і яких зусиль це коштує. Це має нульовий вплив на те, що бачать глядачі на трасі.

Однак команди завжди проти змін – вони просто не хочуть нічого змінювати. Великі команди не хочуть відмовлятись від своїх переваг над маленькими командами, і навряд чи погодяться на обмеження бюджетів.

Авжеж, як контролювати витрати? Як ви дізнаєтеся, чи не працює команда в Китаї у секретному аеродинамічному тунелі або проводить тести на трасі, про яку ніхто не знає?

У 2008-му ми створили повний план здійснення контролю над витратами – не було підстав сумніватись, що це можливо. Однак скандальна історія з публікацією у News of the World зв’язала мені руки. Я опинився у позиції, в якій нічого не міг вдіяти. І введення обмеження бюджетів зірвалося».

Однак той план нікуди не зник і досі існує і, на думку Макса Мослі, може стати моделлю для Liberty, якщо нові власники захочуть забезпечити виконання такого плану.