Грожан: Смерть Б'янкі врятувала мені життя

"Коли лікарі сказали мені, що покладуть мене на ноші, я відмовився. Я сказав, що сам піду до машини швидкої допомоги. Я хотів, щоб камери показали, як я йду, хотів, щоб світ побачив, що я постраждав, але в порядку.

Дивитися запис аварії не найскладніше. Набагато важче бачити тих людей, які дивляться ці кадри. Я знаю, наприклад, що дівчина, яку ви могли бачити, коли вона плаче в гаражі Haas, взагалі не спала ніч після аварії.

Я відправив батькові Жюля Б'янкі повідомлення, щоб подякувати йому, тому що його син врятував мені життя. Я буду вічно вдячний", - зізнався Грожан в ефірі Canal+.

"Все сталося дуже швидко, але я не знав, що торкнувся боліда Квята. Я його не бачив. Мені шкода, що довелося підрізати Даніїла, але він був в моїй сліпій зоні на виході з повороту.

Я двічі подивився в дзеркало, тому що вийшов з повороту швидше за інших. Зліва були уламки, тому я почав маневр в праву сторону. На мою думку, там нікого не було. Спочатку було легке торкання, потім сталося зіткнення з бар'єром. Я закрив очі", - згадує Грожан.

"Все навколо стало помаранчевим. Це було так дивно. Але я зрозумів, що перебуваю в пожежі, коли загорілася відривна плівка на забралі шолома. Спробував вибратися, але не зміг. Потім сказав собі, що не можу так закінчити. Спробував ще раз, але все одно застряг і знову сів.

Дивний момент, коли бачиш смерть так близько, як в моєму випадку. Мені було цікаво, яка частина тіла загориться першою і чи буде боляче. Я переніс перевантаження в 53G, так що, очевидно, був трохи приголомшений. Але потім я почав вириватися як божевільний, тому що моя ліва нога застрягла під педаллю.

Коли вибрався з кокпіта, сказав собі, що ще не перебрався на іншу сторону. Поклав руки на вогонь, і рукавички стали зовсім чорними. Я відчув біль. Знав, що обпалюю свої руки, але це було рішення, потрібне, щоб вижити", - зізнався Грожан.