Ферстаппен: Мені важко себе уявити на місці Гамілтона

"Що відбувалось у мене в голові? Я думав: Мені треба його обігнати. Вибору немає – я не можу фінішувати другим. На рестарті я прагнув діяти правильно, і до перетину лінії все йшло добре, а потім відчув судому в нозі. Це одна з найболючіших речей, яка може статися, бо треба довго їхати на повний газ. М'яз стискається і стає як тенісний м'яч.

Звичайно, мені допоміг адреналін – якщо таке відбувається під час прогулянки, ти просто не можеш рухатися. Це неможливо. Але ж вибору у мене не було. Так що я утримував повний газ і відчував, як біль у нозі стає все сильнішим і сильнішим. На щастя, я доїхав до п'ятого повороту і зважився на обгін. Десь три секунди я міг не натискати на газ.

А потім йшли дві дуже довгі прямі. На другій Льюїс порівнявся, і я відчув, як вібрує моя стопа. Я вже не міг її контролювати, бо стався спазм.

[На фініші з ногою] було повністю покінчено. Ще коло, і я не зміг би фінішувати в такому стані. На останньому колі рівень стресу був такий високий, що, напевно, тіло відреагувало. Але здаватися не можна.

Гамілтон привітав мене одразу після фінішу в Абу-Дабі. Ми коротко перетнулися, коли знімали шоломи. Він сказав щось на кшталт: "Вітаю, чувак". Я тоді не сприймав слова.

Але, звичайно, це мило з його боку – одразу ж підійти до мене.

Я провів дуже хороший сезон і, думаю, справді заслужив титул. Мені ще й не щастило.

Завжди запам'ятовується остання гонка, але потрібно дивитися на весь сезон – доля чемпіонату мала вирішитись куди раніше.

Важко уявити себе у такій ситуації, адже я не семиразовий чемпіон світу. З сімома титулами мені було б не так прикро, ніж якби я боровся за перше чемпіонство, лідирував усю гонку, а потім програв на останньому колі. Така ситуація стала б набагато болючішою.

Гамілтон не взяв рекордного титулу? Так, але просто подивіться – у нього вже сім. Не так вже й погано, чи не так?.

Я не міг повірити - адже по ходу всіх перегонів здавалося, що цього не станеться. Емоції швидко змінюються на 100 відсотків. Просто божевілля. Ми працювали над цим усе моє життя. Я завжди мріяв про таке. Коли перетинаєш фінішну межу, то розумієш – ти нарешті це зробив. Я вистрибнув з машини, а назустріч бігли механіки та батько.

Я думав, що він може померти - він виглядав так, ніби зараз його вистачить. Він був такий блідий – просто неймовірно. З його кольором шкіри точно було щось не так.

Щороку такої драми не буде, це точно. Це не дуже здорово для мене та погано впливає на стан усіх фахівців – в обох колективах.

[2022 року] все залежить від того, що команди відшукають у регламенті. Може, є сіра зона чи лазівка. Зараз я відчуваю трохи менше тиску, який відчуваєш, коли борешся за титул. Все вже трапилося, я це зробив. Напевно, справлятися з важкими ситуаціями чи невдачею буде простіше.

Було дуже боляче влітати в стіну після аварії з Гамілтоном. З погляду втрачених очок, але й у буквальному значенні теж – дуже боляче. Я відчував це у шиї, спині, плечах. Я досить міцний і можу пережити сильний інцидент, однак такі удари не дуже добре позначаються на тілі та мозку.

Я вирушив додому і чотири дні не дивився телевізор і не ганявся на симуляторі, щоб мозок відпочив.

Чи хочу обігнати Гамілтона за титулами? Не дуже. Якщо я не зможу завоювати сім чи вісім чемпіонств, нічого страшного. Потрібна частка удачі, щоб довго залишатися в такому домінуючому становищі.

Я просто хочу насолоджуватися перегонами. І я розумію – коли повернуся на трасу, то в будь-якому разі буду прагнути до перемоги", - запевнив Ферстаппен.