Помер винахідник HANS Роберт Хаббард

Хаббард, який був професором матеріалознавства і механіки в Мічиганському державному університеті до свого виходу на пенсію у 2006 році, задумав пристрій HANS у співпраці зі своїм зятем і гонщиком IMSA Джимом Даунінгом.

Хоча знадобився певний час, аби його інноваційна робота була прийнята в гонках, HANS стала обов'язковим обладнанням у багатьох категоріях.

Хаббард був активно залучений до роботи над поліпшенням безпеки дорожнього руху задовго до того, як розробив HANS.

Він захистив докторську дисертацію з механічних властивостей кісток черепа, працюючи в Інституті досліджень дорожньої безпеки Мічиганського університету, а в 1970-х роках працював у General Motors, досліджуючи травми і розробляючи манекени для краш-тестів.

Система HANS народилася, коли Даунінг і Хаббард зрозуміли, що водії гинуть у гоночних аваріях, оскільки їхні голови ніщо не тримає, що призводить до перелому основи черепа.

Втрата друга Даунінга Патріка Джакмарта, який розбився за кермом Renault 5 Turbo під час тестів у Мід-Огайо в 1981 році, стала рушійною силою їхнього пошуку рішення.

Їхні дослідження проводилися з обмеженими коштами, лише з грантом для малого бізнесу від штату Мічиган. Після деяких ранніх експериментів Хаббард подав патент у 1985 році, а потім Даунінг уперше провів гонку з прототипом першої моделі HANS на фіналі сезону IMSA в Дайтоні в листопаді 1986 року.

Хаббард і Даунінг зіткнулися з опором, але були наполегливими і поступово вдосконалили свій винахід до чогось більш практичного, ніж громіздкий оригінал.

Початкове випробування системи, проведене з іншими академічними інженерами в Університеті Вейна у Детройті, допомогло Хаббарду написати наукові статті, які продемонстрували цінність HANS.

Перший промислово виготовлений примірник був проданий у 1991 році, а General Motors і пізніше Ford посприяли постійним дослідженням.

Загибель Айртона Сенни та Роланда Ратценбергера в 1994 році під час Гран Прі Сан-Марино призвела до посилення уваги до безпеки у Ф1, і інтерес до HANS проявили професор Сід Воткінс і FIA.

Герхард Бергер випробував версію системи у Ferrari ще в 1995 році.

Завдяки численним випробуванням інженера Mercedes Губерта Грамлінга, що відмовився від досліджень подушок безпеки, які він проводив у поєднанні з FIA, система HANS була офіційно введена у Ф1 у 2003 році.

HANS вже стала обов'язковою у ChampCar, хоча якийсь час існував деякий опір в інших серіях американського автоспорту.

Смерть Дейла Ернхардта-старшого у 2001 році у гонці 500 миль Дайтони змінила це. HANS вже була присутня у NASCAR після нещодавніх інцидентів. Кілька гонщиків використовували систему в Дайтоні, але втрата найбільшої зірки спорту стала вирішальною.

Даунінг пізніше згадав, що продажі HANS піднялися від 250 з моменту свого заснування до 250 на тиждень, – і 3 000 були продані до кінця того року.