Від Култхарда до Албона: усі пілоти Red Bull у Формулі 1

Девід Култхард, 2005-2008, 2 подіуми

1/18

Фото: Red Bull Racing

Після того, як у McLaren відмовилися від послуг гонщика, який провів з ними дев’ять сезонів, заради Хуана Пабло Монтойї, у Девіда Култхарда вимальовувалося два варіанти продовження кар’єри – стати тест-пілотом Ferrari або пристати на пропозицію посередньої колишньої команди Jaguar, яку щойно придбав австрійський концерн Red Bull. Шотландець обрав останній.

Девід Култхард

2/18

Фото: Red Bull GmbH and GEPA pictures GmbH

Перший сезон став найкращим за кількістю набраних очок. Девід став справжнім лідером нового колективу, упевнено переважаючи своїх молодих напарників, і здобув для команди перший подіум – на Гран Прі Монако 2006 року. Але після появи в Red Bull Марка Веббера Култхард почав здавати позиції і зрештою пішов з Формули 1 по завершенню сезону-2008, проте ще якийсь час залишався тест-пілотом і консультантом Red Bull.

Крістіан Клін, 2005-2006

3/18

Фото: XPB Images

Австрійській гонщик дістався Red Bull «у спадок» від команди Jaguar, в якій він провів 2004 рік. Перші гонки сезону-2005 показали, що Крістіан Клін мало чим поступається Девіду Култхарду, але в Мілтон-Кінсі після перших трьох етапів вирішили про всяк випадок замінити його на Вітантоніо Льюцці, щоб випробувати перспективного італійця. Та Льюцці мало чим вразив команду, і з восьмого етапу Клін повернувся за кермо боліда Red Bull.

Крістіан Клін

4/18

Фото: Sutton Motorsport Images

Проте в другому сезоні з австрійською командою результати Крістіана почали падати, і йому було запропоновано на 2007-й за підтримки Red Bull перебратися до IndyCar. Клін відмовився від цієї пропозиції, маючи намір знайти місце в іншій команді Ф1, після чого негайно втратив і підтримку концерну, і місце в гоночному боліді – за три гонки до завершення сезону.

Вітантоніо Льюцці, 2005

5/18

Фото: Red Bull Racing

Вихованець юніорської програми Red Bull отримав шанс проявити себе, коли команда посадовила його на місце Кліна на три етапи сезону 2005 року. Вітантоніо заробив очко в першій же гонці й залишився бойовим гонщиком ще й на четверту гонку, але зрештою був змушений повернутися на лаву запасних.

Втім, у 2006 році він був переведений до новоствореної молодшої стайні Toro Rosso, де й провів два наступних сезони.

Роберт Дорнбос, 2006

6/18

Фото: Red Bull GmbH and GEPA pictures GmbH

Провівши дебютний сезон у Формулі 1 з Minardi у 2005 році, Роберт Дорнбос втратив місце в команді, коли її придбала Red Bull і перетворила на Toro Rosso. Але завдяки знайомству з Крістіаном Хорнером, за стайню якого нідерландець виступав у Формулі 3000, він став тест-пілотом і резервним гонщиком Red Bull.

Дорнбос добре зарекомендував себе на цій посаді, подекуди потрапляючи у топ-3 в п’ятничних практиках, і отримав винагороду, сівши в кокпіт бойового боліда в останніх трьох гонках сезону-2006, коли з Red Bull викинули Кліна.

Але на наступний рік, після приходу до команди Марка Веббера, він був змушений знову стати тест-пілотом.

Марк Веббер, 2007-2013, 9 перемог, 13 поулів, 41 подіум

7/18

Фото: XPB Images

Досвідчений і голодний до успіхів Марк Веббер прийшов до Red Bull у 2007 році й одразу почав переважати Култхарда за швидкістю, здобувши для команди другий в її історії подіум.

У 2008-му Веббер вже став очевидним лідером австрійської стайні, внаслідок чого Девід завершив кар’єру в Ф1, а австралієць отримав у напарники молодого, але вже з перемогою в запасі Себастьяна Феттеля.

Марк Веббер

8/18

Фото: Стів Етерінгтон / LAT Images

Феттель повністю переграв Веббера за час їхнього п’ятирічного партнерства – лише у 2010-му Марк мав реальну можливість опинитися вище напарника в турнірній таблиці, здобувши титул, але вийшло інакше.

У наступні сезони Веббер і близько не підходив до чемпіонства і після четвертого титулу Феттеля пішов і з Red Bull, і з Формули 1.

Себастьян Феттель, 2009-2014, 4 титули, 38 перемог, 44 поули, 65 подіумів

9/18

Фото: LAT Images

Після сенсаційної перемоги за кермом Toro Rosso в Монці’08 у Red Bull взагалі на повістці не стояло питання, ким замінити Култхарда. Себастьян Феттель виграв вже третю гонку свого першого сезону в старшій команді і навіть націлився на титул вже у 2009-му.

Проте з чемпіонством довелося зачекати до наступного року, в якому Себ вихопив титул у Фернандо Алонсо і свого напарника Веббера у фіналі сезону.

Себастьян Феттель

10/18

Фото: XPB Images

Далі були ще три поспіль тріумфальні роки, після чого настав 2014-й, з новим регламентом. Боліди Red Bull з двигунами Renault не мали що протиставити срібним монстрам Mercedes, але навіть не це було головною проблемою Феттеля – він опинився у тіні свого нового напарника Даніеля Ріккардо. Маючи чотири подіуми в здобутку проти трьох перемог австралійця, Себастьян вирішив пристати на пропозицію Ferrari й залишив команду.

Даніель Ріккардо, 2014-2018, 7 перемог, 3 поули, 29 подіумів

11/18

Фото: LAT Images

Даніель став другим гонщиком в історії Red Bull, який отримав підвищення з Toro Rosso. І Ріккардо довів, що недарма в нього повірили – у той час як номінальний лідер команди Себастьян Феттель потерпав від невдач, австралієць підставив своє плече й допоміг підсолодити гірку пігулку поразки.

Три гарних перемоги і третє місце в турнірній таблиці в першому ж сезоні немов натякали на недалеке блискуче майбутнє Ріккардо.

Даніель Ріккардо

12/18

Проте роки йшли, а, окрім поодиноких перемог, великі успіхи так і не з’являлися. До того ж в команді з’явився Макс Ферстаппен – юний і надзвичайно талановитий, який одразу ж почав перетягати ковдру на себе. Даніель не став чекати, доки остаточно опиниться на ролях другого пілота, і пішов до Renault.

Данііл Квят, 2015-2016, 2 подіуми

13/18

Фото: Pirelli

Після того як Себастьян Феттель залишив Red Bull, на його місце з Toro Rosso «виписали» Данііла Квята. Можливо, на ставлення до росіянина, який не здобув гучних досягнень, вплинуло погіршення форми австрійських болідів, яке припало на 2015 рік, але Квят точно не виглядав гіршим за Даніеля Ріккардо.

Данііл Квят

14/18

Фото: Глен Данбар / LAT Images

Red Bull залишила Данііла і на другий сезон, а потім раптом відправила назад до Toro Rosso після пари невдалих гонок – проте це був, швидше, політичний крок, аби втримати в себе нову зірку Макса Ферстаппена.

Макс Ферстаппен, 2016-…, 7 перемог, 1 поул, 27 подіумів

15/18

Фото: Ендрю Гон / LAT Images

Із самого початку Макс Ферстаппен прийшов до Red Bull як майбутній чемпіон – завдяки наполегливості батька заради нідерландця з команди навіть виставили Квята посеред сезону. А коли Макс виграв ще й першу ж гонку за Red Bull, стало зрозуміло, що на нього очікує яскраве майбутнє.

Макс Ферстаппен

16/18

Фото: Honda

У перші сезони в топ-команді Ферстаппен частенько потрапляв у різні інциденти, але, набравшись досвіду, наразі він перетворився на справжнього робота, який майже не припускається помилок, і став новим лідером Red Bull – судячи з усього, надовго.

П'єр Гаслі, 2019

17/18

Фото: Сем Блоксем / LAT Images

Взагалі-то в Red Bull вочевидь розуміли, що переводити П’єра Гаслі з Toro Rosso до старшої команди було зарано – хлопець провів лише дебютний сезон у Формулі 1, і хоча й подекуди демонстрував вражаючі результати, ще не набрав достатньо досвіду, аби змагатися на передньому фронті пелотону.

Проте Red Bull бракувало вибору – після несподіваного демаршу Ріккардо єдиною альтернативою Гаслі було запрошення гонщика зі сторони, а це ставило під питання доречність самої юніорської програми концерну.

Дива не сталося – П’єр повністю провалив сезон, і, попри обіцянки залишити його до кінця року, був відправлений назад до Toro Rosso перед початком другої половини чемпіонату.

Алекс Албон, 2019-?

18/18

Фото: Ендрю Гон / LAT Images

Новою надією Red Bull став Алекс Албон, в якого досвіду ще менше, ніж у Гаслі! За плечима тайця лише пів сезону Формули 1, а за кермо сучасного боліда він вперше сів лише взимку. До того ж ще рік тому Албон, який на той час встиг вилетіти з юніорської програми Red Bull, не мав абсолютно ніяких перспектив потрапити до чемпіонату світу і вже був підписав контракт з командою Формули Е…

Та все змінило рішення Ріккардо, яке запустило ланцюжкову реакцію переходів гонщиків, внаслідок якої Алекс потрапив до Toro Rosso, а тепер і до Red Bull.

Цікаво, що за стрімкістю підвищення до топ-команди з моменту дебюту у Формулі 1 Албон опинився в одному ряді з такими зірками, як Льюїс Хемілтон, Хуан Пабло Монтойя, Кімі Райкконен, Дженсон Баттон, Девід Култхард, Деймон Хілл і Міхаель Шумахер. Погодьтеся, гарна компанія.