День в історії: народження команди Ф1 Jordan

Едді Джордан був доволі успішним гонщиком, перш ніж вирішив створити власну команду, яка виступала у молодших формулах. В якості власника він виграв титул британської Формули 3 разом із Джонні Хербертом, а за два роки здобув золото Формули 3000 з Жаном Алезі.

Галлахер, який у 1988 році працював журналістом, був близьким приятелем Джордана і став свідком бурхливого становлення його проекту Ф1 із самого початку.

«Едді виношував думку про Формулу 1 протягом декількох років, - розповів Галлахер в інтерв’ю Motorsport.com. – У 1988 році йому вдалося залучити підтримку Camel для своєї команди Формули 3000.

Але спочатку у Camel не хотіли спонсорувати його. Едді запозичив кілька наліпок Camel в італійської команди й наліпив їх на боки боліда Херберта, який згодом виграв гонку. Потім він домовився з журналом Autosport, щоб вони розмістили фото боліда-переможця на обкладинці. Після цього Дункан Лі з Camel вирішив стати спонсором команди Едді».

У Формулі 1 Camel з’явилась на початку 1987 року як спонсор Lotus, але ці стосунки не були надто плідними, оскільки наприкінці року Айртон Сенна залишив команду задля McLaren. А Джордан займався просуванням кар’єри Мартіна Доннеллі, який мав приєднатися до Lotus у 1990 році.

«Користуючись своїми зв’язками з гонщиками, Camel і Lotus, Едді намагався здійснити купівлю цієї команди. Думаю, що він хотів повторити те, що колись зробив Рон Денніс із Marlboro та McLaren, але ці сподівання не виправдалися», - пояснив Галлахер.

Взимку перед стартом сезону 1990 року Джордан вирішив вкласти свої особисті кошти у створення власної команди Формули 1.

«Він залучив Гері Андерсона, Ендрю Гріна й Марка Сміта в якості конструкторів, - продовжив Галлахер. – І перша машина з’явилась у жовтні.

Едді вважав, що кращим способом залучити спонсорів буде показати їм реальний болід, а не буклет із малюнками. Він щосили намагався довести людям, що в нього є справжня робоча машина Ф1.

Ми протестували Jordan 911 з двигуном Cosworth із Джоном Вотсоном за кермом, просто щоб показати, що налаштовані серйозно, і це дало Едді можливість отримати спонсора».

На той час штат Jordan складав 33 особи, близько 20 з них були з команди Формули 3000 і ще десяток долучився задля роботи над проектом Ф1.

Болід був пофарбований у зелений колір – частково на знак поваги до ірландського коріння Едді, а головним чином через угоду з Міністерством туризму Ірландії. Довершило культовий образ поява спонсора 7Up.

«Едді пронюхав про можливість наблизитися до Pepsi Cola, яка хотіла рекламувати 7Up, - згадує Галлехер. – Нам допомогло агентство Parallel Media.

Угода коштувала їм лише близько двох мільйонів доларів. Думаю, що в Pepsi пішли на це, тому що це не було великою справою, і вони розуміли, що у разі провалу небагато втратять.

Оскільки болід був зеленим, Едді склав список усіх компаній світу, які мали зелений колір у логотипі. Так ми ще отримали й Fujifilm. Він дуже завзято переслідував їх…»

Все йшло добре, доки певний німецький автовиробник не оскаржив найменування моделі шасі – 911.

«У Porsche AG дізналися про це й надіслали нам довгого листа, написаного німецькою мовою, в якому вимагали припинити використовувати індекс 911, оскільки, за їх твердженням, він належав виключно їм, - сказав Галлахер. – Едді не переймався цим.

За кілька тижнів ми отримали ще одного листа, вже англійською, в якому повторювались вимоги припинити використовувати назву 911. Едді домовився про зустріч із Porsche у Великій Британії й зіткнувся на ній з армією адвокатів. Та він пояснив, що сезон вже ось-ось почнеться, і така зміна імені змусить його робити повний ребрендінг компанії.

У відповідь на це в Porsche запропонували йому абсолютно нову 911 Carrera. Звичайно Едді взяв машину й перейменував шасі Ф1 на 191 – ця зміна не була варта ані центу!»

Більшу частину сезону 1991 року Jordan керували Бертран Гашо й ветеран Андреа де Чезаріс, а потім Гашо потрапив до в’язниці й його замінив Міхаель Шумахер, якого швидко перехопила Benetton після приголомшливого дебюту німця в Спа. Після цього за кермо другого боліду сідали Роберто Морено й Алессандро Дзанарді.

Перша в історії ірландська стайня Формули 1 закінчила дебютний сезон з 13 очками на п’ятому місці в Кубку конструкторів, у конкуренції з 18 командами. Кращою позицією на фініші стали четверті місця де Чезаріса в Канаді та Мексиці (лише через технічну несправність італієць лишився змоги фінішувати другим у Бельгії). В особистому заліку Андреа посів похвальне дев’яте місце.

«Ален Прост зробив нам найкращий комплімент того року. Одного разу він сказав, що лише один болід його вразив своїм проходженням поворотів – Jordan. Він був немов приклеєний до траси. Гері [Андерсон] виконав величезну роботу», - сказав Галлахер.

Попри цей успіх, наприкінці сезону 1991 року Jordan опинилась у скрутному фінансовому становищі.

«У нас був великий овердрафт із банком – розповідає Галлахер. – Я не знаю точних цифр, але можу оцінити, що бюджет Едді складав приблизно $7,5 млн, а вартість першого сезону була близько $11 млн.

Але команда виступила дуже добре, і це призвело до вкрай випадкового телефонного дзвінка від Айртона Сенни на Різдво, котрий закінчився тим, що Едді познайомився з Sasol».

Sasol, південноафриканська нафтова компанія, отримувала фінансові пільги від уряду, щоб рекламувати себе за межами країни. Вони хотіли потрапити до Формули 1 і шукали партнера. McLaren, Ferrari, Williams і Benetton вже мали спонсорські угоди з іншими нафтовими компаніями.

«Першою командою у турнірній таблиці, яка не мала такої угоди, була Jordan, - сказав Галлахер. – Сенна звів їх, тому що дуже хотів допомогти своєму гарному товаришу Маурісіо Гужельміну потрапити до складу команди. Він був дуже зацікавлений у цьому».

Зрештою, Jordan домовилась із Sasol і у 1992 році знаменита зелена ліврея змінилась на блакитно-синю з новими спонсорськими наліпками. Команда також уклала угоду з Yamaha на безкоштовне постачання 12-циліндрових двигунів замість клієнтських Ford Cosworth HB, які добре зарекомендували себе у 1991 році.

На жаль, японський мотор виявився справжньою катастрофою, і команда Едді Джордана пережила дуже важкий другий сезон, заробивши у підсумку лише одне очко.

Міхаель Шумахер, Jordan

1/19

Фото: Sutton Motorsport Images

Міхаель Шумахер, Jordan

2/19

Фото: Sutton Motorsport Images

Міхаель Шумахер, Jordan

3/19

Фото: Sutton Motorsport Images

Міхаель Шумахер, Jordan

4/19

Фото: Sutton Motorsport Images

Міхаель Шумахер та Едді Джордан

5/19

Фото: Sutton Motorsport Images

Міхаель Шумахер, Jordan

6/19

Фото: LAT Images

Міхаель Шумахер, Jordan

7/19

Фото: LAT Images

Міхаель Шумахер, Jordan

8/19

Фото: LAT Images

Міхаель Шумахер, Jordan

9/19

Фото: LAT Images

Міхаель Шумахер, Jordan

10/19

Фото: LAT Images

Bertrand Gachot, Jordan 191

11/19

Фото: LAT Images

Андреа де Чезаріс, Jordan 191

12/19

Фото: LAT Images

Бертран Гашо, Jordan 191

13/19

Фото: LAT Images

Андреа де Чезаріс, Jordan 191

14/19

Фото: LAT Images

Бертран Гашо, Jordan 191

15/19

Фото: LAT Images

Андреа де Чезаріс, Jordan 191

16/19

Фото: LAT Images

Андреа де Чезаріс, Jordan 191 Ford

17/19

Фото: Sutton Motorsport Images

Міхаель Шумахер, Jordan 191

18/19

Фото: Sutton Motorsport Images

Бертран Гашо, Jordan 191

19/19

Фото: LAT Images