Чому Ферстаппен знову повірив у Ред Булл, хоча команда програє лідерам

Макс Ферстаппен продовжив контракт із Ред Булл до кінця 2030 року, попри те, що нова епоха для команди розпочалася далеко не найкращим чином.

Ред Булл стартував сезон лише четвертою силою, а проблем вистачало як із машиною, так і з новим силовим агрегатом. Після першої половини чемпіонату нідерландець посідає лише шосте місце, тоді як Мерседес, Феррарі та Макларен випереджають його команду.

Але, схоже, рішення залишитися було продиктоване не сьогоднішньою турнірною таблицею, а значно дальшою перспективою.

Саме з цією командою Ферстаппен виграв чотири чемпіонати світу поспіль у 2021–2024 роках. Ред Булл уже довів, що здатен побудувати машину для боротьби за титул, а тому один невдалий старт нової технічної ери ще не означає, що команда надовго залишиться позаду.

До того ж проблеми початку 2026 року мають цілком зрозуміле пояснення. У сезоні-2025 Ред Булл, як і Макларен, продовжував розвивати стару машину практично до самого фінішу. Поки суперники вже переключилися на розробку болідів під новий регламент, команда працювала над RB21, оскільки Ферстаппен зберігав шанси на титул аж до останньої гонки в Абу-Дабі. У підсумку він програв Ландо Норрісу лише два очки.

Це рішення мало свою ціну. Чим довше Ред Булл працював над машиною 2025 року, тим менше часу та ресурсів залишалося на підготовку до нового регламенту. Тому в 2026-му команда фактично стартувала з відставанням від суперників.

Спочатку це було добре помітно. Боліду не вистачало швидкості, машина поводилася непередбачувано, виникали проблеми з надійністю нового силового агрегату.

Але поступово ситуація почала змінюватися. Команда привезла оновлення, і хоча їхній ефект проявляється не миттєво, прогрес уже видно. У Маямі Ферстаппен узяв перший ряд у кваліфікації, в Австрії боровся за перемогу та завершив гонку на подіумі, а згодом додав ще два фініші в топ-3 у Бельгії та Угорщині. Лоран Мекіс також говорив про помітний крок уперед після останніх оновлень.

І хоча Ред Булл поки не повернувся до боротьби за титул, але вже показує, що здатен скорочувати відставання. А якщо команда може регулярно боротися за подіуми, а за сприятливих обставин – і за перемоги, немає підстав вважати, що в найближчі роки ситуація обов'язково залишатиметься такою самою.

Є ще один фактор, який може мати не менше значення, – його статус усередині команди. У Ред Булл Ферстаппен – беззаперечний перший номер. Він провів тут майже всю свою кар'єру, виграв усі свої чемпіонські титули саме з цією командою й має величезний вплив на її роботу та розвиток машини. Він знає людей навколо себе, знає, як працює команда, і розуміє, що його думка має вагу.

В іншій топ-команді такого статусу ніхто йому не гарантував би. У Мерседес, Макларен та Феррарі зараз по два гонщики, які претендують на роль лідера команди.

Ферстаппен, з великою імовірністю, став би головною зіркою будь-якої з них. Але саме в Ред Булл він має те, чого важко досягти після переходу в інше місце: повну довіру, максимальний вплив і роль людини, навколо якої можна будувати команду.

Тому, можливо, його вибір взагалі був не між Ред Булл та іншою командою. Після всього, чого Ферстаппен уже досяг у Формулі-1, питання могло стояти простіше: продовжувати кар'єру саме в Ред Булл чи взагалі йти з Формули-1.

У Ред Булл він має конкурентну машину, здатну боротися за подіуми та окремі перемоги, перспективний проєкт із власним двигуном і, головне, статус, якого не доведеться домагатися заново. Якщо й продовжувати кар'єру, то навіщо починати все спочатку в іншій команді?

А термін нового контракту до 2030 року, можливо, якраз і підказує, чому Ферстаппен обрав саме цей варіант. Він підписався не просто ще на кілька сезонів, а фактично на весь період, протягом якого Формула-1 може знову пройти через серйозні технічні зміни.

Нинішня концепція машин 2026 року явно не імпонує нідерландцю. Частка електричної складової силової установки значно зросла, а роль двигуна внутрішнього згоряння стала меншою. Саме тому ФІА вже погодила зміни на 2027–2028 роки, які мають частково повернути баланс у бік ДВЗ.

А далі можливе ще масштабніше перезавантаження – повернення до V8 на синтетичному паливі. Поки це лише один із варіантів, тому говорити про гарантоване повернення V8 зарано. Але така ідея дедалі частіше звучить у Формулі-1, а сам Ферстаппен неодноразово позитивно висловлювався щодо можливості повернення до більш традиційних двигунів.

Тож до 2030 року Ферстаппен може застати не лише нинішню еру, а й наступний великий технічний поворот. Якщо Ред Булл правильно використає цей час і доведе до кінця роботу над власним силовим агрегатом, команда цілком може підійти до наступного перезавантаження вже зовсім в іншому статусі.