Чергова домінація, провал Феррарі та несподівані сюрпризи: підсумки першої частини сезону-2023 Формули 1

Етапом у Бельгії команди відправили Формулу 1 сезону-2023 на літню перерву. Можна з упевненістю сказати, що перша частина сезону не виправдала очікувань уболівальників.

Коли одна команда виграє абсолютно кожен Гран-прі, а її лідер набирає більше очок, ніж будь-який інший колектив, це не йде на користь привабливості серії.

На жаль, саме так нам і пощастило, а тому ми маємо місяць, щоб відпочити від чергової домінації. Готуємося до другої частини сезону, паралельно підбиваючи підсумки минулих п'яти місяців.

Інтрига у чемпіонаті перебуває у стані клінічної смерті ще з минулого року. Ред Булл просто не має конкурентів. Перед кожним наступним етапом ми сподіваємося, що хоч хтось завадить Максу Ферстаппену перемогти, але самі розуміємо, що зараз це неможливо – немає нікого, хто міг би це зробити.

Феррарі як кинула нав'язувати боротьбу рік тому, так ніхто цей процес і не підхопив: Мерседес все ніяк не знайде себе, Астон Мартін поки що сируватий, а МакЛарен занадто нестабільний.

Не видно, щоб штраф за порушення стелі витрат якось вплинув на Ред Булл і не надто й віриться, що щось зможе помінятися до кінця сезону.

У результаті головна інтрига у нас стосуватиметься будь-кого, але не "биків". Хіба що цікаво буде спостерігати за тим, як Серхіо Перес справлятиметься з нескінченним тиском Гельмута Марко.

Рішення Фернандо Алонсо перейти з Альпін до Астона Мартіна викликало чимало питань. Але після перших кількох гонок всі вони були закриті результатами іспанця.

Третє місце у Бахрейні ще можна було списати на збіг обставин, але після цього Нандо побував на подіумі ще п'ять разів. Якоїсь миті фанати могли подумати, що Алонсо побореться з Ферстаппеном за третій титул чемпіона світу.

Але з наближенням літньої перерви вся сила британського колективу почала кудись зникати. Звичайно, конкуренти не стоять на місці та їхні оновлення працюють (або ні), але на останніх трьох етапах весь шарм від АМ та Алонсо зник.

Приблизно в цей самий момент сам Фернандо сказав, що команді дуже потрібна перерва, щоб перезавантажитися і повернутися з новими силами. Сподіватимемося, що в них це вийде, адже чим більше сильних команд, тим цікавішими будуть гонки, навіть за участю Ферстаппена.

Хтось пам'ятає, із якими надіями фанати Скудерії спостерігали за командою на старті минулого сезону? Так, потім італійці виступили у своїх найкращих традиціях. Але нинішній сезон показав, що після потужного прогресу можна так само потужно провалитися.

На рахунку Феррарі всього три подіуми за дванадцять Гран-прі - всі на рахунку Шарля Леклера. Рік тому команда була другою у пелотоні, зараз же – четверта. Карлос Сайнс дедалі частіше висловлює невдоволення роллю другого пілота, натякаючи на свої чемпіонські амбіції.

На трасі болід виступає дуже нестабільно, про що неодноразово говорили самі пілоти. Навіть якщо прибрати з Ф1 Ред Булл, SF-23 не буде тією машиною, яку виберуть інші гонщики. Навіть "діва" Мерседеса виглядає кращим варіантом.

Зміна керівника поки що також нічого не принесла. У структурі команди відбуваються зміни, наслідки яких ми побачимо ще не скоро. Таке почуття, ніби Скудерія потрапила в якийсь День бабака, з якого вона не може вибратися.

Як би хтось не любив Макса Ферстаппена, останні два сезони довели, що перед нами талант, який з'являється раз на покоління. Хоча в перші роки його кар'єри називали не інакше як Крешстаппен.

Звичайно, посади його за кермо умовного МакЛарена, і його таланту вже не вистачатиме для досягнення результату. Але він вичавлює максимум із того, що йому дозволяє болід. У того ж Переса це не виходить (так, любителям теорій змов може легко зайти думка, що в нього інша машина і її уповільнюють заради успіху Макса, але таке).

Останній календарний рік привчив нас, що коли вмикаєш свою улюблену Формулу 1, переможець уже відомий. Це не лише показник відсутності інтриги, а й сили команди та гонщика.

Вже протягом цього сезону нідерландець став володарем чималої кількості рекордів і все йде до того, що ще стільки ж він поб'є після перерви. І ніхто його не зупинить, тільки він сам чи команда, але це вже повна маячня.

Нік Де Вріс виявився абсолютно не готовим до Формули 1 на постійній основі. Один успішний виступ на окремо взятому Гран-прі може бути випадковістю, що і продемонструвала історія нідерландця.

Напевно, немає жодної людини, яка була б не рада поверненню Даніеля Ріккардо. Він може одним своїм інтерв'ю підняти настрій на весь день, а П'єр Гаслі і Ніко Хюлькенберг просто без розуму від його вимови їхніх імен (хто знає, той знає).

Але що може дати його повернення у довгостроковій перспективі? Рік не приховує, що його мета – повернутися за кермо Ред Булл. Макса ніхто не виганятиме, а тому під удар знову потрапив Чеко.

Ось тільки є кілька проблем. По-перше, Дену вже 34 роки. Він один із самих вікових пілотів на стартовій решітці. По-друге, зараз він виступає за Альфа Таурі. Що можна показати за кермом менших "биків" показав Юкі Цунода - три десяті місця, що буде максимумом для команди.

Ніхто не сумнівається в здібностях австралійця, але щось ніяк не віриться, що за частину сезону, що залишилася, він видасть щось неймовірне. Хорошим аргументом на користь його повернення в Ред Булл можуть стати добрі стосунки з Ферстаппеном. Але цього може бути замало.

Джордж Расселл був лідером найгіршої команди чемпіонату протягом трьох сезонів, після чого він був благословенний підвищенням у Мерседес.

Його шлях зараз повторює Алекс Албон. Щоправда, тайський гонщик уже побував у топовій команді, де він не впорався з тиском і став черговою жертвою прокляття другого пілота Ред Булл.

Очевидно, що цього року Вільямс явно не може вважатися найгіршою командою чемпіонату. І вона дозволяє Алексу часом боротися за потрапляння до очкової зону, де він побував уже тричі на сезон.

Цим свого часу займався Расселл. Своїми виступами Албон доводить, що заслуговує на більше, ніж боротьба за очки. Він має здібності, але головне, щоб у нього в майбутньому з'явилася відповідна машина.

Олексій Погорелов, ISPORT.ua

Від себе (f1-ua.com) додамо, що на обрії сходить зірка Оскара Піастрі. якому прогнозують майбутнє топ-пілота. Нагадаємо. що його перехід у McLaren супроводжувався наприкінці минулого року доволі гучним скандалом зі стайнею Alpine, у якій він перебував у якості резервного пілота.
Після несподіваного рішення Фернандо Алонсо покинути Alpine та приєднатися до Aston Martin, Піастрі було оголошено бойовим пілотом Alpine. Але сам Оскар спростував цю новину та анонсував перехід у McLaren. Без сумніву, ці двоє сьогодні ні про що не жалкують.

Відвертим розчаруванням першої половини сезону стали Валлтері Боттас, з його потужним досвідом та здобутками у минулому, який мляво виглядає на тлі молодого китайського пілота Гуанью Джоу в Alfa Romeo.
Набагато більшого очікували і від досвідченого Кевіна Магнуссена. Тим більше, що він давно освоївся у Haas, добре знайомий з усіма внутрішніми процесами та з колективом. Але Ніко Хюлькенберг, який прийшов у стайню на заміну Міку Шумахеру, одразу посунув напарника у тінь та став беззаперечним лідером колективу.

Схожу роль, якщо порівнювати її з позиціями Переса у Red Bull, грає у Aston Martin молодий Ленс Стролл. Попри публічні аванси та демонстративну лояльність, яку висловлює Алонсо по відношенню до напарника, Стролл молодший тримається у стайні за великим рахунком завдяки батьку. який є за сумісництвом власником команди.