Гран-прі Угорщини

Угорщина стала першою східноєвропейською країною, яка відчинила двері для Формули-1. Однак мало кому відомо, що ще задовго до появи чемпіонату, на п'ятикілометровій трасі, спорудженій у парку неподалік від центру Будапешту, проводились перегони на Великий приз Угорщини. У події, яка відбулась у 1936 році, взяли участь такі автоспортивні гіганти того часу як Auto Union, Mercedes, Alfa Romeo, а також молода, але зухвала італійська команда Ferrari. Переможцем, не дивлячись на те, що фаворитами вважались німецькі команди, виявився Таціо Нуволарі на Alfa Romeo, який привіз Бернду Роземайєру 14 секунд.

Далі, вже у середині 80-х Берні Екклстоун замислив розсширення календаря чемпіонату та залучення Формули-1 у країни за залізною завісою. Як можливі варіанти обговорювались СРСР, КНР та Югославія, однак стараннями Томаса Рохоного Берні звернув свою увагу на Угорщину.
Контракт було підписано 10 вересня 1985 року, а вже з жовтня почалось будівництво, що здійснювалось за фінансової підтримки угорського уряду. Через рекордні вісім місяців у природньому амфітеатрі у 20 км на північний схід від Будапешту на місці картопляного поля виріс автодром Хунгароринг. Траса вийшла на диво коротка та звивиста, своєрідний вуличний трек у сільскій місцевості або, як влучно охарактеризував її бувший гонщик Ф-1 Мартін Брандл, траса на вулицях без будівель.
Обгони були практично неможливі та вже через три роки після офіційного відкриття організатори пішли на перші зміни у конфігурації, видаливши у 1989 році подвійний S-подібний поворот. Від цього постраждала і без того невелика довжина траси, зате трохи збільшилась швидкість проходження кола та у гонщиків з'явилась ще одна незначна можливість для обгону.
Наступні зміни мали місце у 1997 році, коли під час перебудови боксів було відсунуто до головної трибуни пряму старт/фініш. Щоправда, на характеристики траси ці зміни не вплинули.

У 2002 році, слідуючи настирливим рекомендаціям FIA, власники Хунгарорингу взялися за перебудову автодрома серйозно. По-перше, на 202 метри було збільшено довжину прямої старт/фініш, в кінці якої з'явився новий поворот радіусом 27 метрів та шириною 18 метрів. До цього полотно у самій широкій ділянці складало всього 16 метрів.
По-друге, зміни торкнулись повороту 12, у якому вильоти з траси стали скоріш правилом, ніж виключенням і організатори кожен рік безуспішно намагалися знайти оптимальне рішення, поки, нарешті, не вчинили радикально у 2002 році. Поворот перенесли на 170 метрів південніше, зробивши тим самим довше пряму, яка виводила на нього. Зони безпеки в поворотах 12 та 13 було заасфальтовано. Довжина траси, після цих змін, склала 4 381 метр.
Траса Хунгароринг - найкоротша у календарі чемпіонату після Монако. Її довжина складає всього лише 4,384 км. Обганяти тут практично неможливо, оскільки немає довгих прямих та швидкісних поворотів. У зв'язку з цим аеродинаміку необхідно налаштовувати на максимальну притискну силу. Однак це створює проблеми з охолодженням, оскільки сила, що діє на переднє крило, відхиляє повітряний потік від прямого потрапляння у радіатори.
Покриття слизьке через спеку, що панує в Угорщині в цю пору та бруду, який накопичується на асфальті. Гонщику, який вийшов за межі траекторії зазвичай потрібно декілька поворотів, аби його гума повернулась у нормальний робочий стан. В Будапешті команди як правило обирають тактику двох піт- стопів.