Голодні ігри в Формулі-1. Кого висадять наступним і навіщо це команді

Останні сезони у Формулі-1 все частіше демонструють, що контракт між пілотом та командою – це не більше ніж умовний папірець. Наприклад, у сезонах 2023 та 2024 яскравим прикладом цього була зміна складу Вільямс посеред сезону, коли Логана Сарджента замінили на Франко Колапінто через невтішні результати першого, а до того Ред Булл постійно вносив зміни як у головній команді, так і в дочірній Рейсінг Буллз (колишня Альфа Таурі).

Цього разу головним героєм чергової заміни знову став Франко. Щоправда, команда вже інша – молодого аргентинця підписала Альпін Ф1. Водночас стало відомо, що така заміна, швидше за все, не остання, адже контракт пілота з, імовірно, українським корінням розрахований поки що лише на 5 гонок.

У цьому тексті розглянемо, які шанси у пілота залишитися в команді, навіщо Альпін так часто змінювати склад і головне – хто наступний у черзі на шанс проявити себе.

Новоспечений керівник команди Флавіо Бріаторе, який уже раніше очолював її, коли вона виступала під іменем Рено, буквально заявив, що Альпін збирається використати сезон як тестовий полігон, аби обрати найкращого кандидата на наступний пілотський склад, адже команда має чемпіонські амбіції.

Звісно, Альпін має лише одну перемогу під сучасною назвою, а як Рено також давно не вигравала, але прихід Бріаторе серйозно змінив ситуацію. Усі ресурси спрямовано на новий регламент, і замість того, щоб самостійно розробляти двигун, було вирішено закрити програму моторів і купувати ті, які подають найбільше надій. Наразі такою є силова установка Мерседеса, тож Альпін уклала контракт із німецькою маркою.

Сам Флавіо прокоментував ситуацію наступним чином:

Переглянувши перші гонки сезону, ми дійшли висновку посадити Франко в болід разом із П'єром на наступні п'ять етапів, – сказав Бріаторе.

З огляду на те, що цього року склад учасників настільки рівний, а також на конкурентоспроможний автомобіль, який команда значно покращила за останні 12 місяців, ми бачимо необхідність у ротації складу.

Ми також розуміємо, що сезон 2026 року буде надзвичайно важливим для команди, і повна та справедлива оцінка гонщиків цього сезону – правильний крок для максимальної реалізації наших амбіцій наступного року.

Ми продовжуємо підтримувати Джека в команді, адже він дуже професійно виступав у своїй ролі цього сезону. Наступні п’ять гонок дадуть нам змогу спробувати щось інше, і після цього ми оцінимо наші варіанти.

Аргентинець Франко Колапінто дебютував у Формулі-1 посеред сезону, замінивши Логана Сарджента в команді Альпін. Американський пілот не виправдав очікувань, набравши лише одне очко за майже півтора сезони, тому керівництво вирішило дати шанс іншому гонщику.

До цього Франко виступав у молодших гоночних серіях, таких як Формула-3 та Формула-2, де показував стабільні, але не видатні результати – він жодного разу не ставав чемпіоном в перелічених чемпіонатах. Проте один титул все ж був – в Іспанській Ф-4, що доволі нетипово, адже аргентинець наразі являється єдиним пілотом, якому вдалось виступити у Ф-1 після перемоги в цій серії.

Саме тому рішення Вільямс викликало подив у вболівальників і експертів. Проте Франко здивував усіх: він упевнено провів першу гонку, а потім гідно виступив на складних трасах у Баку, Сінгапурі та Остіні – містах, де гонки технічно дуже вимогливі. За ці три етапи він набрав 4 очки, що в чотири рази більше, ніж здобув Сарджент за весь час у Формулі-1.

Його поява викликала великий резонанс у соціальних мережах, особливо в Латинській Америці. Франко став новим героєм для аргентинських уболівальників, і його популярність навіть дала поштовх обговоренню можливого повернення Гран-прі Аргентини до календаря чемпіонату світу. Крім того, кілька спонсорів із Південної Америки, які раніше підтримували мексиканця Серхіо Переса, вже готові перейти до Колапінто, якщо той залишиться в Формулі-1.

Однак в новачка минулого сезону все ж є важливий недолік, який не дозволив йому закріпитись в чемпіонаті відразу. Як згадувалось раніше, за 9 етапів 4 очки, ніби непогано для новачка команди рівня минулорічного Вільямс, проте разом з цим було 6 аварій на суму збитків близько 1.8 млн доларів. Числа все кажуть самі за себе.

Звісно легше зробити швидкого пілота стабільним, ніж навпаки, але охочих з вакантним місцем цього року не знайшлось.

Оскільки в аргентинця на один етап менше, ще й жодного зі спринтом, шансів здобути очки та умовну перевагу над своїм попередником Джеком Дуеном теж менше. Розберемо кілька варіантів розвитку подій, беручи за основу результати Дуена:

1. Здобуває очки

У цьому сценарії аргентинець отримує перевагу над попередником — як в очах керівництва, так і на папері, що, ймовірно, гарантує вибір саме його кандидатури на наступний рік у склад команди. Адже Джек не має залікових балів, хоч і був до цього близький у Бахрейні.

2. Їде на рівні Дуена або навіть трохи гірше

У такому разі, як не сумно для австралійця, перевага все одно буде на боці Колапінто. Причина проста – гроші. За спиною експілота Вільямс Рейсінг стоїть не один спонсор, головний з яких – Mercado Libre, аргентинська багатонаціональна корпорація, що спеціалізується на електронній комерції в Латинській Америці. Компанія вже заплатила 30 мільйонів команді, ставши її спонсором – і це за «контракт на п’ять гонок». Виникають сумніви, чи стала б корпорація вкладати такі кошти, якби йшлося лише про гарантовані п’ять етапів.

3. Повністю провалюється

Чи можливе таке після успішного відрізка минулого року? Звісно, що так. Особливо після того, як на чолі команди став Флавіо Бріаторе — після того, як Олівер Оукс (колишній керівник команди) покинув колектив на початку тижня. Флавіо відомий своїми підкилимними іграми ще з часів Бенеттон та Рено. Якщо йому буде потрібно зробити когось козлом відпущення – він це зробить, навіть із такою спонсорською підтримкою гонщика.

До того ж попри сильні виступи за Вільямс того року, невідомо як він себе проявить керуючи болідом Альпін на фоні свого напарника.

Тож, якщо це буде потрібно команді, наприклад, щоб виставити в кращому світлі іншого пілота – чи то напарника, чи то іншого кандидата, або пілот сам не впорається, ситуація Франко буде вкрай непевною. Втім, цей сценарій усе ж виглядає малоймовірним.

Також не варто забувати, що через два етапи на нас чекає Іспанія – гонка, на яку майже всі команди привезуть свої головні, а можливо, й єдині оновлення впродовж сезону. Там розстановка сил може повністю змінитися, і шанси Франко на успіх також. Тож діяти доведеться вже в найближчих двох гонках. І тут варто зазначити: Колапінто витягнув щасливий квиток, адже одна з цих трас – це Монако.

Не можна сказати, що аргентинець у молодших серіях демонстрував щось феноменальне саме на цій трасі – справа не в цьому. Просто французька команда має особливе ставлення до етапу в Монте-Карло. Слабкий двигун у межах чинного регламенту змусив команду розвивати болід у напрямку максимальної аеродинамічної ефективності та притискної сили – саме те, що потрібно для цієї конфігурації. Наступні подібні траси з’являться вже після літньої паузи – Зандворт (Нідерланди) та Хунгароринг (Угорщина).

Якщо згадати про вже традиційні труднощі Феррарі в кваліфікаціях (та не тільки), а також сильну, але не топову форму Вільямса, то у разі вдалого виступу в Монако в Колапінто може з’явитися шанс випередити не лише аутсайдерів, а й кількох представників цих команд. А на цій трасі це означає одне – фініш на тій самій позиції, якщо фінішувати все ж вийде.

Офіційного підтвердження жодного з потенційних кандидатів наразі немає, однак саме ці пілоти виглядають найбільш імовірними претендентами завдяки зв’язкам із командою та результатам у молодших серіях або в інших чемпіонатах.

Естонець став невеликою сенсацією у Формулі-2 минулого року. До певного моменту він розглядався чи не головним претендентом на титул, однак цьогорічні дебютанти Ф-1 – Бортолето та Хаджар вирвались уперед у загальному заліку.

Якщо порівнювати Арона з безпосередніми конкурентами за місце в Альпін, то в сезоні-2024 він був попереду і Джека Дуена, і Франко Колапінто. Утім, навіть успіх у Формулі-2 ще не гарантує аналогічних результатів у Формулі-1.

За словами самого пілота, в нього був бюджет лише на один сезон у Ф2. Його мета була – здобути титул і залучитись підтримкою якоїсь із команд, а в ідеалі – бойове місце. Частково це вдалося: Альпін долучила Пауля до складу резервних пілотів. Чи отримає він шанс проявити себе – залежить уже не від нього. Але готуватися до дебюту в головній категорії автоспорту естонцю однозначно варто.

Німець – один із найменш імовірних кандидатів на місце в Альпін саме у Формулі-1, хоча досвід співпраці з командою він має у WEC, зокрема на етапі в Спа, який проходить цього вікенду.

Раніше Мік провів два сезони в Хаас. Не можна сказати, що він був повільним, однак мав ті самі проблеми, що й Колапінто: аварій було більше ніж фінішів в очках. Переваги над напарником також не було – Кевін Магнуссен виглядав і швидшим, і надійнішим.

Попри це, після відходу з Ф-1 Міка неодноразово пов’язували з поверненням у пелотон. Серед останніх варіантів називали Ауді, але після того, як німецька команда підписала пілотів на наступний рік, усе більше чуток пов’язують його з потенційною 11-ю командою чемпіонату – Каділлак Ф1, яка дебютує вже наступного року.

Колишній пілот Ред Булл останнім часом найчастіше згадується в контексті Каділак Ф1. З’являлася інформація, що на Гран-прі Маямі мексиканець нібито прибув для підписання контракту та мав бути представлений під час заходу, на якому команда презентувала свою символіку.

Водночас деякі авторитетні ЗМІ повідомили, що Перес веде активні переговори з Альпін Ф1. У разі успіху саме він може стати основним кандидатом на заміну або витіснення Колапінто. Попри провальні сезони в Ред Булл на тлі домінування Ферстаппена, у Серхіо були сильні кампанії в складі Рейсінг Пойнт та Форс Індії – командах, що співпрацювали з титульним спонсором Альпін, компанією BWT.

Кадрові рішення команди можуть викликати запитання й обурення, однак видно чітке бачення та прагнення до досконалості. У Альпін добре розуміють своє нинішнє становище, а також бюджетні обмеження, які є однаковими для всіх.

Колектив намагається вичавити максимум із наявних ресурсів і підготувати якнайкращу машину та найсильніший склад пілотів із доступних варіантів – хай навіть специфічними методами. Головне, щоб усе це було виправдано. Інакше це не мало б жодного сенсу.