Турріні: Відхід Бінотто - це поразка для всіх у Ferrari

"Це поразка для Ferrari: керівник команди змінюється вчетверте за дев'ять років. Дев'ять років та нуль титулів.

Це поразка для Джона Елканна. У січні 2019-го він призначив інженера з Реджо-нель-Емілії принаймні формально. [Бінотто] був спадщиною Маркіонне, окей. Але якщо ти лідер і приймаєш рішення, то мусиш його відстоювати. Цей президент не може чи не хоче.

Зрозуміло, це поразка для Бінотто. Він усе життя мріяв про це крісло та отримав його. Він хотів повторити успіхи Жана Тодта і не досяг успіху – точніше, йому не дали достатньо часу. Тодт виграв перший Кубок конструкторів через шість із половиною років. Бінотто не дали чотирьох. Цьогорічний сезон із чотирма перемогами та 12 поулами стає провальним. Хтось збожеволів, а багато хто не може нічого сказати, бо просто не розуміє.

Вина і на Маттіа. Справа моторів 2019 року заслуговувала на прозорість, навіть якщо не він породив цю плутанину. Маттіа мав мало друзів на базі. І він знав про це, знав про тих, хто за спиною називає його Фараоном.

Безумством було стартувати фразою "ми розпочнемо нову епоху". Тодт ніколи не вимовляв таких гучних слів, навіть коли постійно перемагав. І робота з Леклером була недалекоглядною: розглядати його та Сайнса як рівних гонщиків, коли виступи на трасі та турнірна таблиця говорять про щось інше.

І саме для Леклера це поразка, як не прикро таке говорити. Я фанат Карлетто, але якщо його близькі контакти з Елканном не секрет, хлопець не повинен був дозволяти своєму оточенню зіграти роль. Слід було зрозуміти, що цапом-відбувайлом тепер стане він – раніше громовідводом був Бінотто.

Звичайно, це поразка для Сайнса, який був продуктом Маттіа.

Можна запитати: хто в такому разі виграє від цієї дивної та неприємної справи?

Боюся, Red Bull, але я готовий викласти гроші за те, щоб виявитися неправим", - зізнався Турріні у власному блозі.