Напарник Ферстаппена + аутсайдер. Де ще є місця у Ф1 та хто кандидат?

Сезон Формули-1 2025 поступово наближається до завершення, а разом із ним команди починають остаточно визначатися зі складами на наступний рік, який стане першим у дії нового технічного регламенту.

Більшість колективів уже мають довгострокові угоди зі своїми пілотами або продовжили контракти ще до літньої паузи. Втім, за п’ять етапів до фінішу сезону залишається ще чотири вакантні місця, одне з яких – у топ-команді. Про те, хто має найбільші шанси опинитися на стартовій решітці 2026 року та хто є їхніми головними конкурентами, йтиметься у цьому матеріалі.

Альпін

Першою командою, яка ще не має остаточного рішення щодо складу пілотів, є Альпін. Колектив уже зазнав змін у бойовому складі впродовж цього сезону: після шести етапів новачка команди Джека Дуена замінив аргентинець Франко Колапінто, який проводить свій другий, але не повноцінний сезон у Формулі-1. Торік він заміняв Логана Сарджента у Вільямсі.

Чутки про можливу заміну Дуена на Колапінто з’явилися ще тоді, коли Альпін оголосила про підписання аргентинця як резервного пілота. А після того, як австралієць так і не зміг здобути очки, тоді як його напарник регулярно боровся за непогані результати, рішення фактично визріло саме собою. До того ж Колапінто з, імовірно, українським корінням, користується потужною фінансовою підтримкою спонсорів – чинник, що є надзвичайно важливим для Альпін, котра переживає непрості часи останніми роками.

Попри скепсис на старті, Колапінто проявив себе досить непогано. Хоча за 12 етапів він ще не здобув очок, його результати виглядають переконливо на тлі напарника – як у кваліфікаціях, так і в гонках. У кваліфікаційних дуелях Франко поки що поступається (5:7), але у гонках веде з протилежним рахунком (7:5). Він демонструє саме те, що вимагав фактичний бос команди Флавіо Бріаторе: швидкість, стабільність і результативність відносно напарника, навіть попри відсутність очок наразі.

Усе це, разом із сильною підтримкою спонсорів, призвело до повідомлень, нібито команда збирається оголосити про підписання Колапінто після Гран-прі Мексики, перед етапом у Бразилії. Однак несподівано ситуація змінилася. На завершальних колах гонки в Остіні аргентинця попросили утримати позицію на 18-му місці та не атакувати напарника, П’єра Гаслі, попереду. Француз мав старіші шини, адже рано заїхав у бокси, щоб перекрити андеркат, тоді як Колапінто продовжив перший відрізок і мав свіжішу гуму. Попри наказ команди, 22-річний пілот не послухався і обігнав напарника у першому повороті. Альпін не приховала невдоволення його діями.

У команді прямо висловили розчарування інцидентом. Попри те, що швидкість молодого гонщика відповідає очікуванням керівництва, цей момент змусив задуматися – адже Бріаторе, який нині фактично керує процесами в команді, передусім цінує дисципліну. Якщо її порушено в боротьбі за 17-те місце, то що буде, коли команда знову зможе боротися за хороші очки? Гран-прі Мексики може стати вирішальним для майбутнього Колапінто.

Єдиним, хто становить реальну загрозу аргентинцю, є естонець Пауль Арон, між ним та Франко, власне, команда і обирає кандидата на наступний сезон. Пауль торік став справжньою сенсацією у Формулі-2. До певного моменту він вважався одним із головних претендентів на титул, однак цьогорічні дебютанти Формули-1 – Бортолето та Аджар – вирвалися вперед у загальному заліку.

Якщо порівнювати Арона з конкурентом за місце в Альпін, то в сезоні-2024 він випередив Франко Колапінто. Утім, навіть успіх у Формулі-2 ще не гарантує аналогічних результатів у Формулі-1.

За словами самого пілота, він мав бюджет лише на один сезон у Ф2. Його метою було завоювати титул і залучити підтримку якоїсь із команд, а в ідеалі – отримати бойове місце. Частково це вдалося: Альпін долучила Пауля до складу резервних пілотів, а цього року він провів практики за Заубер (який стане Ауді наступного року) та Альпін. Власне, у Мексиці він знову сяде за кермо під час п’ятничних тестів.

Рейсінг Буллз та напарник Ферстаппена

Чутки щодо майбутнього напарника Макса Ферстаппена у Ред Булл ходять постійно. Бути його колегою складно не лише через те, що Макс – пілот найвищого рівня, можливо, найсильніший на даний момент, а й через те, що болід будувався з урахуванням його побажань, що ускладнює контроль іншого гонщика. Проте після приходу Ларса Мекіса до керівництва та низки оновлень у другій половині сезону ситуація трохи покращилась, хоча болід биків усе ще складний для решти пілотів.

Юкі Цунода

Наразі напарником Ферстаппена є Юкі Цунода. Японця підвищили на початку сезону після двох гонок, коли провалився Ліам Лоусон, який починав рік у складі старшої команди. З того моменту Юкі показав себе краще за свого попередника, але питання залишається – чи достатньо цього, щоб залишитися в команді. Після оновлень він почав набирати непогані очки, а у гонках, навіть якщо не виходив у фінал кваліфікації, активно відігравав позиції, як, наприклад, в Остіні, разом зі спринтом, піднявся на 17 місць від стартових.

Перед Гран-прі Мексики Цунода 16-й у заліку й має найменше очок серед пілотів системи Ред Булл. Щоб зберегти місце, йому потрібно щонайменше обігнати молодших гонщиків команди – Ісака Аджара (39 очок) та Ліама Лоусона (30 очок). Чи реально це зробити за 5 гонок до кінця сезону? Так, цілком, але при цьому потрібно стабільно прогресувати. У такому випадку шанс на залишення у Ред Булл або бодай у Формулі-1 у наступному сезоні все ще є.

Головна проблем

Ісак Аджар

Головним конкурента Юкі Цуноди полягає в тому, що щоразу, коли він демонструє щось по-справжньому яскраве та показує свій максимум, майже завжди поруч опиняється хтось із прямих конкурентів. Через це його виступи часто «змащуються» враженням і не привертають належної уваги.

До цього французько-алжирського гонщика приділяли мало уваги перед стартом сезону, хоча він довів свій потенціал, ставши віце-чемпіоном Формули-2. Скепсис додав невдалий дебют у Австралії, коли Аджар зійшов на прогрівочному колі. Проте після цього він демонструє стабільні результати.

Найбільш вражаючі виступи Аджара – шосте місце в Монако та дебютний подіум у Нідерландах, здобутий завдяки чистому темпу. Ці результати роблять його головним кандидатом на стартове місце в старшій команді на початок нового регламенту. Про це вже повідомляють інсайдери, близькі до Ред Булл і Ферстаппена, а риторика команди та пілота у ЗМІ також натякає на підвищення. Змінити рішення на користь Цуноди може лише те, що виступи Аджара, після Зандворта, не виправдають очікувань, хоча він наразі перебуває у топ-10 заліку.

Ліам Лоусон

Новозеландець проводить дуже неоднозначний сезон. Він повністю провалив старт чемпіонату, не впоравшись із тиском та очікуваннями через що був понижений до Рейсінг Буллз і довгий час не міг повернутись у належну форму.

Проте останнім часом його виступи доволі непогані, і він нерідко перевершує Ісака Аджара. А у Кваліфікації Азербайджану він здобув третє місце та зумів утримати позаду себе пілотів Макларена, Феррарі та головного конкурента за місце у Ф1 – Юкі Цуноду, фінішувавши п’ятим.

Наразі головна боротьба Ліама відбувається не з напарником у команді, а саме з японцем. Його шанси потрапити у головну команду на старті сезону-2026 мінімальні, але залишитись у Рейсінг Буллз ще на один сезон цілком можливо. Головне для Ліама – уникати частих інцидентів і перевершувати Цуноду у заліку, адже наразі японський пілот поступається йому лише на два бали.

Арвід Ліндблад

Саме він наразі є головною проблемою серед вище згаданих пілотів. За повідомленнями інсайдерів, британсько-шведський гонщик уже має місце у Рейсінг Буллз на сезон 2026. Це означає, що хтось із трійки Цунода, Аджар та Лоусон буде змушений перейти до складу резервістів або залишити Формулу-1.

Хто ж такий Арвід Ліндблад? Молодому гонщику наразі 18 років, що офіційно дозволяє йому виступати у Формулі-1. Хоча Ред Булл робив запит до ФІА щодо можливого винятку для британця через ризик дискваліфікації Макса Ферстаппена.

Минулого року Ліндблад фінішував четвертим у загальному заліку Формули-3, що було вражаючим результатом для його віку та рівня досвіду. Він боровся за титул, але не набрав жодного очка в останніх шести гонках трьох фінальних раундів. Подібна ситуація сталася наприкінці сезону 2023 року в італійській Формулі-4, коли він лідирував у чемпіонаті, але після двох останніх етапів опустився на третє місце.

Цього сезону Ліндблад проводить дебютний рік у Формулі-2. Перед вирішальними етапами у Катарі та Абу-Дабі він займає сьоме місце у заліку, маючи дві перемоги та ще два других місця. Хоча він був реальною загрозою за титул, дискваліфікація на одному з етапів та успіхи суперників не дозволили йому боротися за чемпіонство.

Цілком непогано для дебютного сезону – вражаючий, але не сенсаційний результат. Ліндблад уже випробовував болід Формули-1 і цього етапу в Мексиці знову сяде за кермо, замінивши Макса Ферстаппена у першій практикці.

Хто ж вийде на старті сезону 2026?

У командах, здається, ще не остаточно визначилися, хто там виступатиме. Але ризикнемо сказати, хто вважається більш достойним місця, а як воно буде – це вже справа колективів.

Ред Булл: Макс Ферстаппен, Ісак Аджар
Рейсінг Буллз: Юкі Цунода, Арвід Ліндблад
Альпін: П’єр Гаслі, Франко Колапінто

Франко виконав майже всі задачі, поставлені командою перед його дебютом. Не вистачає лише набраних очок, але й форма Альпін відверто упала. Вигнати його через те, що він обігнав напарника та не послухав команду, звісно, можна, але чи це буде вірним довгостроковим рішенням – інше питання.

У системі Ред Булл наразі виглядає так, що Аджар заробив собі місце в основній команді, щонайменше завдяки подіуму, а його результати, хоч і впали, усе ще дозволяють потрапляти в очки на фініші. Ліам Лоусон також демонструє прогрес, але зазвичай поступається напарнику досить серйозно. Коли він виступав разом із Цунодою, також регулярно показував слабші результати. Крім того, Лоусон зовсім не витримував тиску у складі Ред Булл.

У будь-якому випадку остаточно всі місця стануть відомі вже досить скоро, а Гран-прі Мексики цілком може стати вирішальним.