Історія легенди Формули-1. Алонсо наближається до фіналу вражаючої кар’єри

Фернандо Алонсо – це справжня легенда Формули-1 і всього автоспорту. Його успіхи поширюються не лише на «Королеву автоспорту», а й на інші гоночні серії. Від досягнення статусу другого в історії володаря «потрійної корони» (перемоги в Гран-прі Монако, Інді-500 і 24 годинах Ле-Ману) іспанця відділяє лише перемога в Інді-500.

Початок кар'єри

Свій шлях у Формулі-1 іспанець розпочав із команди Minardi ще в далекому 2001 році, коли майже половина пілотів сучасної решітки ще навіть не народилася. Хоча результати Алонсо тоді виглядали вражаючими лише на фоні напарника, бо команда була чітким аутсайдером чемпіонату, його виступи дозволили зарекомендувати себе перед іншими командами.

Ця мета була досягнута: у 2002 році Фернандо став тестовим пілотом Renault, які поступово набирали форму та готувалися до боротьби з домінаторами чемпіонату.

Уже в 2003 році Алонсо став бойовим пілотом Renault, а в 2004 році, за умов домінування Ferrari, іспанцю довелося змагатися за статус лідера команди зі своїм напарником. Перші перемоги були лише прелюдією до подальших успіхів.

Злет кар'єри: чемпіонські роки

У сезонах 2005-2006 років Renault мали болід, який щонайменше не поступався конкурентам. Це дало Фернандо змогу проявити себе на повну. У цих сезонах він став дворазовим чемпіоном світу, перемігши легенд Формули-1 – Міхаеля Шумахера та Кімі Райкконена.

Після подвійного чемпіонства Фернандо Алонсо перетворився з перспективного новачка на одного з найсильніших пілотів Формули-1. Це відкрило перед ним двері в всі команди, зокрема McLaren, яку іспанець завжди називав «командою мрії».

McLaren і повернення в Renault

Сезон 2007 року в McLaren виявився невдалим через внутрішні конфлікти та суперництво з Льюїсом Гамілтоном. Через це Алонсо повернувся в Renault, де провів сезони 2008–2009 років.

Саме цей період став скандальним через події на Гран-прі Сінгапуру 2008 року. Тоді команда штучно спричинила аварію, щоб викликати машину безпеки й забезпечити перемогу іспанця. Після викриття цього інциденту Renault дискваліфікували, а тодішній керівник команди Флавіо Бріаторе після довгих розбірок з FIA, домовився не займати жодних керівних посад в Формулі-1 до 2013 року.

Ferrari: боротьба на межі можливостей

У 2010–2014 роках Фернандо виступав за Ferrari. Саме цей період вважається «праймом» іспанця. Хоча боліди Скудерії не могли повноцінно конкурувати з лідерами, Алонсо завжди залишався у боротьбі за титул і брав на себе більшу частину очок у Кубку конструкторів, нерідко перевершуючи напарників.

Повернення в McLaren і тимчасове завершення кар'єри

У 2015–2018 роках Алонсо повернувся в McLaren, на цей раз в надії на успішний союз із Honda. Але замість тріумфу команда лише погіршувала свої результати, що зрештою спонукало Фернандо оголосити про завершення кар'єри у Формулі-1 у 2018 році.

Повернення та нова молодість

Несподівано для всіх у 2021 році Алонсо повернувся до Формули-1 у складі Alpine. Попри поважний за мірками автоспорту вік, він демонстрував високий рівень виступів і навіть кілька разів піднімався на подіум.

Це довело, що мотивація Фернандо не зникла, а його майстерність лишається на найвищому рівні. Завдяки цьому перед сезоном 2023 року Алонсо підписав контракт із Aston Martin.

Сезон 2023 року став одним із найкращих у кар'єрі Алонсо за останні роки: 8 подіумів і 4-те місце в особистому заліку. Особливо яскравим був Гран-прі Монако, де він мав реальний шанс на перемогу, якої не здобував з 2013 року. Але стратегічна помилка на пітстопі залишила його другим.

Спадок і майбутнє

Контракт Алонсо із Aston Martin розрахований до 2026 року, коли Фернандо виповниться 45 років, а його кар'єра у Формулі-1 триватиме вже 23 сезони. Сам Алонсо заявив, що цей контракт, імовірно, стане останнім.

Фернандо Алонсо – це приклад безмежної любові до своєї справи та незгасної мотивації. За його плечима:

Але навіть зараз, на заході кар'єри, він залишається одним із найяскравіших пілотів Формули-1.

Пілоти з найбільшою кількістю стартів в Формулі-1