Федеріко Албано: Ferrari в Бразилії пішла на ризик, який виправдався лише частково

Італійський блогер Федеріко Альбано проаналізував гонку Льюїса Гамілтона та Шарля Леклера на Гран-прі Бразилії. Його загальний висновок: SF-26 зіткнулася з найменш сприятливими для неї умовами на трасі Інтерлагос, до яких додався сміливий вибір щодо тиску в шинах, що приніс плоди лише частково..

Складається враження, що Ferrari зробила ставку на особливо високий тиск у шинах середнього типу, з метою негайно отримати температуру та зчеплення. Сміливий вибір, який призвів до першого кола, просто незабутнього, під час якого Гамільтон здобув 11 позицій.

Але зворотний бік медалі дався взнаки майже одразу. Надто високий тиск зменшує ефективну площу контакту шини з асфальтом, сприяючи ковзанню і, отже, поверхневому перегріву, а також, на шинах середнього типу, руйнуванню шин. Так Гамільтон швидко зносив свій комплект шин, втрачаючи за кілька кіл перевагу, здобуту завдяки цьому неймовірному старту.

Ймовірно, цей вибір також був пов’язаний із прогнозом швидкого висихання траси: пожертвувати терміном служби шин середнього типу мало б сенс, якби вони мали використовуватися лише кілька кіл, перш ніж перейти на слики.

Однак траса висихала повільніше, і шини середнього типу виявилися необхідними приблизно на п’ятнадцять кіл, що зробило цю ставку менш вигідною, ніж можна було сподіватися. Сам Вассер згадував про тиск у шинах, щоб пояснити падіння продуктивності Гамільтона після його блискавичного старту, підтверджуючи таким чином цю інтерпретацію.

Друга проблема: за дуже низьких температур асфальту SF-26 мала величезні труднощі з досягненням і утриманням необхідної температури, часто перебуваючи в холодній частині температурного діапазону або, намагаючись повернути зчеплення, врешті ковзаючи і перегріваючи поверхню шини.

Це не дивно, враховуючи хронічні труднощі з нагріванням м’яких шин цього року. Автомобіль, який добре справляється з перегрівом і навіть перемагав на трасах при 50 градусах, не міг, за 23 градусів асфальту Інтерлагоса під дощем, згенерувати достатньо тепла, щоб досягти знаменитого ідеального температурного діапазону.

У результаті болід був надзвичайно складним у керуванні, з лише короткими моментами, коли гума здавалась справною. Леклер, який стартував із менш агресивним тиском, особливо постраждав від цієї ситуації з гумою середнього типу, як під час першого, так і останнього відрізка. Гамільтон зіткнувся з подібними труднощами наприкінці гонки, коли результат його виступу вже був значною мірою визначений.

Третій елемент проявився під час сегментів на сухій трасі та стосується швидкості на прямих. Висота Інтерлагоса, подібна до аналогічної в Шпільберзі, знову виявила труднощі, які вже відзначались раніше, щодо силової установки, до яких додалася задня частина, яка часто мала проблеми з передачею потужності на поверхню асфальту.

Приклад Леклера особливо показовий: під час довгого центрального відрізка на м’якій гумі він демонстрував загалом задовільний темп, загалом у порівнянні з конкурентами, але заявив, що втрачає не менше 8 десятих на прямих відносно Alpine, з якою в той момент вів боротьбу. Величезна різниця, яка зробила майже неможливим використання доступного темпу для обгонів і покращення позицій.